Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Кульбаби В.М., Швеця В.А.,за участю прокурораскаржника Деруна А.І. ОСОБА_5 розглянула в судовому засіданні в м. Києві 06 червня 2013 року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 жовтня 2012 року, постановлені за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, за заявою від 13 березня 2012 року про вчинення злочину суддею ОСОБА_6,-

У березні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка, на його переконання, полягала у неприйнятті рішення в порядку ст. 97 КПК України (1960р.) по його заяві про вчинення суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_6 злочину, передбаченого ст. 375 КК України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Суд дійшов висновку про законність дій Генеральної прокуратури України по розгляду заяви скаржника, оскільки зміст останньої зводився до незгоди із прийнятим суддею ОСОБА_6 рішенням по касаційній скарзі ОСОБА_5

В апеляційному порядку постанову місцевого суду змінено. Ухвалено виключити з постанови суду першої інстанції посилання на те, що ОСОБА_5 просив розглянути справу у його відсутність.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 посилається на незаконність судових рішень. Стверджує про відсутність обґрунтування судами своїх висновків. Зазначає про помилковість твердження суду першої інстанції щодо наявності його заяви з проханням розглянути справу у відсутність скаржника, чим порушено принцип рівності сторін. Зазначає, що судами порушено ст.ст. 3, 8 Конституції України (254к/96-ВР) в зв'язку з незадоволенням його скарги. Просить постановити окрему ухвалу на адресу Генеральної прокуратури України; судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, ОСОБА_5, який підтримав касаційну скаргу; прокурора, який просив судові рішення скасувати, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 16-1 КПК України (1960 р.) суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Зазначених вимог закону судом першої інстанції не було дотримано, про що обґрунтовано зазначено у касаційній скарзі.

Розглянувши справу за відсутності скаржника, суд першої інстанції не перевірив причини неявки ОСОБА_5, натомість помилково вказав про наявність заяви про розгляд справи без нього.

Внаслідок відсутності ОСОБА_5 у судовому засіданні суд першої інстанції був позбавлений можливості з'ясувати обґрунтування його позиції з приводу поданої скарги та допустив порушення принципу рівності сторін.

Колегія суддів зазначає, що апеляційний суд, ухваливши рішення про виключення вказівки про присутність ОСОБА_5 в судовому засіданні суду першої інстанції, фактично не відновив процесуальні права скаржника, оскільки такий спосіб не є належним засобом захисту порушеного права на участь в судовому засіданні.

Зазначене порушення кримінально-процесуального закону відповідно до вимог ч. 1 ст. 370, п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 р.) є істотним, яке є підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути вказані вище недоліки, ретельно перевірити доводи апеляції та касаційної скарги, надавши на них мотивовану відповідь, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Доводи касаційної скарги про необхідність постановлення окремої ухвали на адресу Генеральної прокуратури України в зв'язку з неналежним реагуванням на заяву ОСОБА_5 від 13 березня 2012 року про скоєння злочину є необґрунтованими, оскільки дії судді Глиняного В.П. та прокурора П'ятковського І.М. не є предметом розгляду та оцінки даної справи.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 жовтня 2012 року, постановлені за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність Генеральної прокуратури України - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.