Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Кульбаби В.М., Швеця В.А.,за участю прокуроразасудженого Плужника О.В. ОСОБА_5захисника ОСОБА_6 розглянула в судовому засіданні в м. Києві 06 червня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 серпня 2012 року,-

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2012 року

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

в силу ст. 89 КК україни вважається таким, що судимості не має,

- засуджено за ч. 1 ст. 423 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання, з іспитовим строком 1 рік, з покладення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5, перебуваючи на посаді командира механізованої роти військової частини А1815 ( смт. Гончарівське Чернігівського району та області), тобто військовою службовою особою, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих обов'язків, в обов'язки якого входить керівництво підпорядкованим підрозділом, вчинив зловживання владою та службовим становищем з корисливих мотивів з метою одержання незаконної винагороди, приховавши факт вживання військовослужбовцями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 алкогольних напоїв в добовому наряді.

Так, 12 квітня 2011 року ОСОБА_5 у розташуванні механізованого батальйону військової частини А1815, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, всупереч нормативно-правовим актам, а отже всупереч інтересам служби, вимагав та одержав від ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 950 грн., а від ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - по 1135 грн. з кожного, а всього одержав від вищезазначених осіб грошові кошти на загальну суму 4 355 гривен.

Зазначені дії ОСОБА_5 заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом інтересам.

В апеляційному порядку вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений посилається на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи внаслідок невзяття до уваги судами даних акту службового розслідування; неправильне застосування кримінального закону; істотне порушення кримінально-процесуального закону внаслідок порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 377 КПК України (1960 р.), а також судом першої інстанції вимог ст. 334 КПК України (1960р.). Зазначає, що суд не навів у вироку, в чому ж саме полягає інкриміноване йому заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом інтересам. Просить судові рішення скасувати, а кримінальну справу закрити в зв'язку з відсутністю в його діянні складу злочину.

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали касаційну скаргу; прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченні прокурора на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку. Тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою.

Крім того, згідно зі ст. 377 КПК України (1960р.) в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені докладні мотиви постановленого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані та жоден з них не повинен залишатися без відповіді. У разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які її визнано необґрунтованою.

Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи щодо ОСОБА_5 не дотримався цих вимог і положень закону.

Так, в апеляції (а.с. 174 - 185) засуджений ставив питання про те, що суд першої інстанції не вказав мотивів вчинення злочину; зазначав, що постанови про зміну обвинувачення не відповідають ст. 130 КПК України (1960р.). Вказував також про те, що судове слідство у справі щодо нього поновлювалось незаконно.

Проте, як убачається з ухвали (а.с. 239 - 246), апеляційний суд при розгляді справи суті зазначених доводів не навів, ретельно їх не перевірив і не проаналізував, переконливої відповіді на них не дав, а лише обмежився наведенням в ухвалі доказів, на які послався суд першої інстанції у вироку.

За таких обставин касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого слід ретельно перевірити доводи апеляції та касаційної скарги, надати на них мотивовану відповідь та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.