Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Кульбаби В.М., Швеця В.А.,за участю прокуроразасудженого Деруна А.І. ОСОБА_5 розглянула в судовому засіданні в м. Києві 06 червня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 15 серпня 2012 року щодо нього,-

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2012 року

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше судимого вироком Заліщицького районного суду Тернопільської обл., від 24.06.2004 року за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі,

-засуджено за ст. ст. 15 ч.3, 115 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

За ст.ст. 185 ч.3, 15 ч.3, 152 ч.2 КК України ОСОБА_5 виправдано.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 18.09.2011 року, близько 23 год. 30 хв. в с.Старі Бросківці, Сторожинецького р-ну, Чернівецької обл., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території господарства ОСОБА_6, з метою викрадення горілки з весілля, що проходило в даному господарстві, умисно, безпричинно напав ззаду на кухарку ОСОБА_7, що обслуговувала весілля, та накинувши їй на шию мотузку, яку знайшов в даному господарстві, став з силою стягувати мотузку на шиї потерпілої, спричиняючи їй фізичний біль та перешкоджаючи їй вільно дихати. Після чого повалив її спиною на землю і сидячи на її грудній клітині, продовжував здавлювати мотузкою шию потерпілої. В процесі цього потерпіла стала активно оборонятись і кликати на допомогу сторонніх осіб, які стали бігти до місця злочину, внаслідок чого засуджений ОСОБА_5, не довівши свого умислу до кінця по незалежній від його волі причині, підвівся та втік з місця вчинення злочину. Своїми діями засуджений спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження.

Окрім того, органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що в момент вчинення вище зазначених дій вчинив замах на зґвалтування потерпілої ОСОБА_7, однак не довів свій умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі.

В апеляційному порядку вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений посилається на істотні порушення судом вимог кримінально-процесуального закону - ст. ст. 257, 323 КПК України (1960 р.). Стверджує, що не вчиняв інкримінованих йому злочинів, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає про застосування недозволених методів органами досудового слідства. Вказує, що апеляційний суд допустив порушення ст. 377 КПК України (1960 р.). Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5, який підтримав касаційну скаргу, прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України (1960 р.), мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Зазначених вимог закону судом першої інстанції не дотримано. З вироку вбачається, що суд визнав ОСОБА_5 винним у незакінченому замаху на вбивство і кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Проте такий висновок суду не випливає із викладених з вироку обставин вчинення злочину, оскільки згідно з вироком ОСОБА_5 вчинив напад на потерпілу з метою викрадення горілки. У вироку відсутні жодні дані про те, що засуджений діяв з метою вбивства потерпілої ОСОБА_7

Указане порушення кримінально-процесуального закону, яке допустив суд при розгляді справи щодо ОСОБА_5 є істотним, оскільки ставить під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі вироку.

Апеляційний суд не усунув зазначене порушення при апеляційному розгляді справи. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960р.). У ній не наведені всі доводи апеляції засудженого та відсутні відповіді на частину доводів. Зокрема, апеляційний суд залишив поза увагою доводи апеляції ОСОБА_5 про помилковість посилання суду у вироку на показання свідка ОСОБА_8, який є психічно хворою особою.

Засуджений ОСОБА_5 ставив під сумнів і показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, вказував про те, що суд не взяв до уваги висновки судово-цитологічної експертизи. Проте апеляційний суд відповіді на ці доводи не дав.

В той же час апеляційний суд дійшов до висновку про правильність кваліфікації судом першої інстанції дій засудженого за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 115 п. 10 КК України, що протирічить вироку, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

За таких підстав касаційна скарга підлягає задоволенню, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду - скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути зазначені недоліки, перевірити всі доводи апеляції та касаційної скарги і прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 15 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.