Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Тельніковії І.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Підвербної Г.Я.,

особи, щодо якої порушено

кримінальну справу ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 06 червня 2013 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2012 року,

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2012 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову заступника прокурора Одеської області Ліщишина П.В. від 26 липня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України та щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 364 КК України, а також постанову заступника начальника відділу прокуратури Одеської області Булгакової Т.В. від 20 серпня 2012 року про порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України.

Постанова суду мотивована тим, що прокурорами не дотримані вимог ст. 98 КПК України 1960 року прийнято рішення про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без проведення всебічного та об'єктивного аналізу обставин справи та за відсутності даних, які вказують на наявність ознак злочину.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2012 року постанову районного суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити в суд на новий судовий розгляд, посилаючись на допущені судом першої та апеляційної інстанції порушення вимог кримінально-процесуального закону.

На касаційну скаргу прокурора надійшли заперечення від ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які вважають необхідним залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а судові рішення - без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України 1960 року кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до положень ст. 236-8 КПК України 1960 року, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для її порушення, законність джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови.

Як убачається з матеріалів справи прокурорами були винесені постанови від 26 липня та 20 серпня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 364 КК.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України 1960 року у постанові мають бути зазначені приводи та підстави для порушення кримінальної справи. В порушення даної вимоги постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 містять лише посилання на те, що в матеріали перевірки містять достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України.

Разом із тим, приймаючи рішення про задоволення скарги захисника та скасування постанов про порушення кримінальної справи, суд дав належну оцінку тим обставинам, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 корисливого мотиву чи іншої зацікавленості, а також того, що ОСОБА_1 діяв в інтересах третіх осіб. Також із матеріалів не вбачається в чому саме виразилось зловживання ОСОБА_1 свої службовими повноваженнями.

Тому викладений в постанові суду висновок про відсутність достатніх підстав для порушення кримінальної справи та необхідність задоволення скарги ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим.

Крім того, колегія суддів не може не звернути своєї уваги на ті обставини, що як убачається з наданих суду касаційної інстанції матеріалів, після прийняття судами першої та апеляційної інстанції рішень, які є предметом розгляду по даній справі, заступник начальника відділу прокуратури Одеської області Булгакова Т.В. 11 жовтня 2012 року винесла ще одну постанову про порушення справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3. При цьому прокурор керувався аналогічними підставами як при винесенні постанов від 26 липня та 20 серпня 2012 року. Але постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2012 року за скаргою ОСОБА_1 вказану постанову про порушення кримінальної справи також скасовано і вона набрала законної сили 6 грудня 2012 року.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дала відповіді на всі доводи апеляційної скарги, які по суті є аналогічними з доводами, викладеними в касаційній скарзі, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

За таких обставин колегія суддів вважає постановлені по справі судові рішення законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року України п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2012 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_5 та скасовано постанову заступника прокурора Одеської області Ліщишина П.В. від 26 липня 2012 року та постанову заступника начальника відділу прокуратури Одеської області Булгакової Т.В. від 20 серпня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2012 року, постановлену щодо цього рішення, залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.