Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула в судовому засіданні 25 квітня 2013 року в м. Києві справу за касаційною скаргою заступника прокурора АР Крим на постанову Євпаторійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2012 року.

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2012 року задоволено клопотання старшого слідчого прокуратури м. Євпаторії АР Крим Пакула О.Р. про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 94 КК України 1960 року, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, а провадження по справі закрито.

Постанова суду мотивована тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у особливо тяжкому злочині, вчиненому 08 жовтня 1995 року, за яким скінчились передбачені законом строки давності.

У касаційній скарзі прокурор просить судове рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. При цьому наголошує на тому, що суд не звернув уваги на те, що підсудний ОСОБА_2 ухилявся від суду, а тому відповідно до ч.2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупинявся.

Іншими учасниками справи судове рішення не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав касаційну скаргу і вважає прийняте судом рішення законним та обгрунтованим, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 11-1 КПК України суд за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 обвинувачується у злочині, передбаченому ст. 94 КК України 1960 року, за який встановлено строк давності 15 років, вчиненому 8 жовтня 1995 року. Дані про вчинення ОСОБА_2 нових злочинів по справі відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 49 КК України у разі якщо особа ухилялась від слідства то вона звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

Розглядаючи справу у відсутність підсудного ОСОБА_2, суд діяв у відповідності з вимогами ст. 262 ч.2 п.1 КПК України 1960 року, адже ним було достовірно встановлено, що ОСОБА_2 проживає у Азербайджанській республіці і надіслав до прокуратури м. Євпаторія АР Крим заяву, в якій висловив свою згоду на закриття справи щодо нього на підставі ст. 49 КК України.

За таких обставин, доводи прокурора про те, що суд при розгляді подання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності допустив неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального є необґрунтованими, а тому підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Постанову Євпаторійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора,- без задоволення.