Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М. Й.,суддів Слинька С. С., Суржка А. В.,за участю прокурора Парусова А. В.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 листопада 2012 року.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 115 КК України та застосовано до нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Згідно із цією постановою ОСОБА_5 у стані неосудності та алкогольного сп'яніння 26 квітня 2012 року у період із 01:00 до 03:00 на сходовому майданчику сьомого поверху під'їзду АДРЕСА_1 у ході конфлікту з невстановленою слідством жінкою, накинувши їй на шию мотузку, задушив її.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 листопада

2012 року ця постанова залишена без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Так, органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу, належить до категорії особливо тяжких злочинів.

Згідно з актом амбулаторної додаткової комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 1021 від 14 серпня 2012 року ОСОБА_5 страждає на органічний розлад особистості, а на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння перебував у стані паталогічного сп'яніння, унаслідок чого не усвідомлював своїх дій та не міг ними керувати. Експерти дійшли висновку, що до ОСОБА_5 належить застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Виходячи з положень ст. 94 КК України, визначаючи тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно брати до уваги не тільки його психічний стан, а й характер вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння.

При цьому, рекомендації експертів для суду не є обов'язковими, оскільки вони встановлюють тип психіатричної лікарні для хворого без урахування характеру вчиненого діяння, що не належить до їх компетенції.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння проти життя і здоров'я особи, що відноситься до категорії найбільш тяжких злочинів, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння.

Однак, суд першої інстанції, наведені обставини не взяв до уваги, застосувавши до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у виді примусової госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, унаслідок чого допустив неправильне застосування кримінального закону.

У поданій на постанову суду першої інстанції апеляції прокурор порушував такі ж питання як і у своїй касаційній скарзі, однак апеляційний суд, не перевірив їх належним чином, формально розглянув справу, не усунувши порушень кримінального закону.

Оскільки наведені порушення можливо усунути у суді апеляційної інстанції, то ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа щодо ОСОБА_5 - направленню на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від

27 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.