ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючої Григор'євої І.В., суддів: Єленіної Ж.М., Фурика Ю. П., за участю прокурора Опанасюка О.В., розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 16 квітня 2013 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2012 року,
у с т а н о в и л а:
У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою приватного обвинувачення про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України. Свої вимоги обґрунтовував тим, що остання самовільно, без його згоди замінила замки на вхідних дверях квартири, придбаної ними під час шлюбу, чим позбавила його можливості вільно користуватися своїм майном.
Постановою районного суду, залишеною апеляційним судом без зміни, в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 356 КК України відмовлено у зв'язку з відсутністю складу злочину.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначених судових рішень. Вказує на помилковість висновків суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи. Вважає, що у діях ОСОБА_2 наявні ознаки злочину, передбаченого ст. 356 КК України, оскільки неправомірною заміною замків у вхідних дверях спірної квартири йому та їхній спільній неповнолітній доньці ОСОБА_3 завдано істотної шкоди у вигляді позбавлення права користування житлом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали провадження за скаргою та обговоривши наведені у ній доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Твердження ОСОБА_1 у скарзі про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправильних висновків про відсутність підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, є неспроможними та не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд із дотриманням вимог закону розглянув скаргу приватного обвинувачення і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2
Стаття 356 КК України передбачає кримінальну відповідальність за самоправство, тобто самовільне всупереч установленому законом порядку вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями було заподіяно значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Як правильно встановив суд, спір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про право володіння та користування житлом, а також про вчинення перешкод у користуванні спільно набутим під час шлюбу майном регулюється нормами цивільного законодавства і на час вирішення питання про порушення кримінальної справи перебував на розгляді в суді.
Доводи скаржника про те, що заміною замків у вхідних дверях квартири йому було заподіяно значної шкоди, були предметом перевірки суду і не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а тому обґрунтовано визнані безпідставними.
Таким чином, виконавши вимоги ст. 251 КПК України 1960 року, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність у матеріалах справи достатніх даних, які б указували на наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст. 356 КК України, і відмовив в порушенні кримінальної справи.
Апеляційний суд, перевіривши доводи ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі, зокрема й ті, на які він послався у своїй касаційній скарзі, обґрунтовано не погодився з ними і прийняв рішення, яке відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування судових рішень, не встановлено.
Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів
у х в а л и л а:
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді:
І.В. Григор'єва
Ж.М. Єленіна
Ю.П. Фурик