Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

розглянула в судовому засіданні 11 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 1 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду від 15 листопада 2012 року.

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 1 серпня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 26 липня 2011 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 296 КК України на 1 рік позбавлення волі. Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 6 березня 2012 року на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено за ч.1 ст. 203-2 КК України до штрафу у розмірі 340000 грн. з конфіскацією ігорного обладнання.

На підставі ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1 повністю приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточну міру покарання йому призначено у вигляді одного року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік і штрафу у розмірі 340000 грн. з конфіскацією ігорного обладнання. Кожне покарання постановлено виконувати самостійно.

Вирішено питання щодо речових доказів на підставі ст. 81 КПК України 1960 року.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він на початку січня 2012 року умисно, в порушення вимог Закону України "Про заборону ігорного бізнесу в Україні" від 15.05.2009 року (1334-17) , з метою одержання прибутку від зайняття ігорним бізнесом, придбав столи, карти, фішки, які використовував для здійснення незаконної діяльності, пов'язаної з організацією, проведенням і наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, яке розташував у приміщенні, орендованому ним по АДРЕСА_1.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2012 року вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд. Вказує на те, що судом було неправильно застосовано кримінальний закон, а саме ст. 71, 75 КК України внаслідок чого ОСОБА_1 призначено м'яке покарання.

Іншими учасниками справи судові рішення не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу і вважає, що судові рішення підлягають зміні з підстав неправильного застосування ст. 71 КК, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 78 КК України підставою для направлення засудженого для відбування покарання є вчинення ним нового злочину протягом іспитового строку.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був засуджений вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 26 липня 2011 року за ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 296, 70 КК України на 1 рік позбавлення волі. Після чого, до початку відбування покарання в січні 2012 року вчинив новий злочин, передбачений ч.1 ст. 203-2 КК України. 6 березня 2012 року Апеляційний суд Одеської області переглядаючи вирок районного суду від 26 липня 2011 року дійшов висновку про можливість застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Тому суд першої інстанції під час розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України дійшов до обґрунтованого висновку про те, що оскільки засуджений був звільнений від відбування покарання, призначеного йому за перший злочин вже після вчинення нового злочину, то ця обставина не може вважатися порушенням умов відстрочки виконання вироку і не дає підстав для направлення його в місця позбавлення волі для відбування покарання, призначеного попереднім вироком.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому остаточне покарання ОСОБА_1 судом призначено відповідно до вимог ст. 71 КК, та з урахуванням положень ст. 72 КК України.

Під час розгляду справи в апеляційному суді колегія суддів дала відповіді на всі доводи апеляційної скарги прокурора, які по суті є аналогічними доводами, наведеними в касаційній скарзі, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 1 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, - без задоволення.