Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів Дембовського С.Г., Наставного В.В.,

за участю прокурора Підвербної Г.Я.

розглянула в судовому засіданні 11 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області Кузьменка С.А. на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2012 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

на підставі ст. 309 ч. 4 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 309 ч. 1 КК України, а кримінальну справу закрито.

ОСОБА_1 було пред'явлене обвинувачення в тому, що він 28 лютого 2012 року близько 15 год. 30 хв., перебуваючи навпроти кафе "Глорія", що по вул. Гідропарковій в м. Дніпропетровськ, маючи умисел на придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у невстановленої досудовим слідством особи незаконно придбав для особистого вживання два згортки з наркотичним засобом - марихуана, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, масою 5,197 г та 4,944 г, який містить тетрагідроканабінол і є канабісом, кількість якого в перерахунку на суху речовину складає відповідно 4,642 г і 4,483 г, та, незаконно зберігаючи при собі, переніс до буд. АДРЕСА_1 де того ж дня близько 16 год. 25 хв. був затриманий працівниками міліції.

В апеляційному порядку постанова не оскаржувалася.

У касаційній скарзі прокурор вказує на неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить скасувати постанову, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що, закриваючи справу щодо ОСОБА_1, суд не навів доказів його винуватості, умови та підстави, з врахуванням яких суд дійшов висновку щодо необхідності звільнення його від кримінальної відповідальності, чим порушив вимоги ст. 309 ч. 4 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі змісту положень ст. 309 ч. 4 КК України вбачається, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ст. 309 ч.1 КК України. При цьому, приймаючи рішення про можливість застосування зазначених положень закону, суду необхідно проаналізувати зібрані у справі докази та мотивувати свій висновок.

Звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 309 ч.1 КК України на підставі частини четвертої вказаної статті, суд не дотримався зазначених вимог закону. Так, суд в обґрунтування такого свого висновку послався лише на дані довідки обласного наркологічного диспансеру про проходження курсу лікування. Згідно з довідками Дніпропетровської міської лікарні № 5 та міської поліклініки № 14 м. Дніпропетровська, які також містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває. (а.с. 66, 67). Дані про те, що ОСОБА_1 страждав на наркоманію та потребував лікування від цього захворювання, в матеріалах справи відсутні. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з протоколу судового засідання, вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, суд не з'ясував, чи дійсно він страждав на наркоманію і потребував лікування від неї, чи перебував на обліку, чи дійсно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування добровільно, а не вимушено, і чи ставив за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Отже суд передчасно дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття справи щодо нього.

За таких обставин, доводи касаційної скарги прокурора є обґрунтованими, тому постанова суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (1001-05) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.