Колегія суддів Cудової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі:

головуючого Слинька С. С.,суддів Наставного В. В. і Дембовського С. Г.,за участю прокурора Сенюк В. О.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 6 листопада 2012 року щодо засудженого ОСОБА_5

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 7 вересня 2012 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна.

Згідно вироку суду, на початку 2012 року ОСОБА_5, перебуваючи у приміщенні своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1, незаконно посіяв та виростив коноплю з метою виготовлення наркотичного засобу канабісу та подальшого його збуту.

6 березня 2012 року близько 17 години 10 хвилин, ОСОБА_5, знаходячись за місцем свого проживання, незаконно збув ОСОБА_6 за 300 грн. 4 паперові згортки з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, вагою 6,349 г.

7 березня 2012 року працівниками міліції за місцем проживання ОСОБА_5 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 16,504 г, який ОСОБА_5 зберігав із метою подальшого збуту.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 6 листопада 2012 року апеляцію засудженого ОСОБА_5 та його захисників задоволено частково, вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 7 вересня 2012 року змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку, зокрема, із формулювання обвинувачення ОСОБА_5, визнаного судом доведеним, за ч. 2 ст. 307 КК України, кваліфікуючу ознаку повторність та посилання на незаконне придбання. Визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців із конфіскацією всього майна, яке є його власності. В решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_5 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що апеляційний суд безпідставно застосував ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Із висновком апеляційного суду про застосування щодо ОСОБА_5 ст. 69 КК України та призначення йому покарання, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Окрім того, апеляційний суд, призначаючи засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не врахував і роз'яснень, що містяться в п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року № 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (v0005700-90) , зокрема, що суд зобов'язаний мотивувати призначення покарання, в тому числі призначення його нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України (2341-14) .

Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не мотивував належним чином свого рішення.

Крім того, як правильно зазначено у касаційній скарзі прокурора, апеляційний суд, пом'якшуючи засудженому покарання, в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.

Також суд 2-ї інстанції не дав належної оцінки і тим обставинам, що засуджений вини у скоєнні злочину не визнав та раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що застосування апеляційним судом щодо ОСОБА_5 ст. 69 КК України не є достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів, а тому ухвала щодо засудженого підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно ухвалити законне, обґрунтоване рішення й належним чином його мотивувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Чернівецької області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 6 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.