Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,суддів Швеця В.А., Орлової С.О.,за участю прокурора Волошиної Т.Г.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 квітня 2013 року справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму

засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 2 (два) роки без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на неї виконання обов'язків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за те, що вона, будучи службовою особою в силу займаної посади директора Кримської Республіканської дитячої оздоровчої установи "Сокіл", у вересні 2011 року, неналежно виконуючи покладені на неї службові обов'язки внаслідок несумлінного ставлення до них, підписала договір постачання № 6 від 29.09.2011 року з ФОП ОСОБА_7, на підставі якого, після його реєстрації в Управлінні казначейської служби України в Бахчисарайському районі АР Крим, а також відповідного платіжного доручення, бюджетною установою було перераховано державні кошти суб'єкту господарювання в сумі 272 250 гривень. Таким чином ОСОБА_5 придбала майно для потреб очолюваної нею установи за завищеною ціною, чим заподіяла державі матеріальний збиток на загальну суму 138 734 гривень 65 копійок, що спричинило тяжкі наслідки.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_5, просить скасувати вирок суду і справу направити на новий судовий розгляд з підстав неправильного застосування кримінального закону і невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості, оскільки вважає, що судом безпідставно не призначено ОСОБА_5 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 367 КК України. На думку прокурора, судом у вироку не зазначено, які саме обставини справи або дані про особу засудженої визнано такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання з посиланням на ч. 1 ст. 69 КК України. Вважає, що суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженою злочину, розмір заподіяної державі шкоди, яку до того ж ОСОБА_5 не відшкодувала і це ставить під сумнів висновок суду при визнання нею вини та щирість каяття у скоєному.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка вважала, що вирок суду необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_5 та правильність кваліфікації її дій за інкримінованим злочином у касаційній скарзі не оспорюється.

Колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених нею злочинів, особи винної та обставин, які пом'якшують покарання.

При призначенні засудженій покарання без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і без застосування штрафу, передбачених у санкції ч. 2 ст. 367 КК України, суд врахував щире каяття, позитивні характеристики ОСОБА_5, а також вчинення нею злочину вперше. Оцінивши в сукупності вказані обставини та врахувавши характер вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_5, суд прийшов до висновку, що вона не становить загрози для суспільства та, врахувавши вищевказані обставини, що пом'якшують покарання і відсутність обставин, що обтяжують покарання визнав за можливе застосувати ст. 69 КК України і не призначати додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Також в судовому рішенні наведені переконливі мотиви незастосування до ОСОБА_5 штрафу.

Наведені обставини обґрунтовано визнані судом як такі, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають можливість призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі, без призначення додаткового покарання, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення щодо ОСОБА_5 за м'якістю призначеного їй покарання, внаслідок застосування ст. 69 КК України та вважає, що переконливих доводів про необхідність призначення ОСОБА_5 більш суворого покарання у касаційній скарзі прокурора не наведено.

Що стосується мотивації касаційної скарги стосовно шкоди, то колегія суддів звертає увагу на те, що ця обставина була відома суду і як видно із вироку, цивільний позов, заявлений прокуратурою про відшкодування заподіяного державі матеріального збитку, був задоволений у повному обсязі, а отже ця обставина була врахована судом.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону або неправильного застосування кримінального закону, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 Кримінально - процесуального кодексу України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року) та п. п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.