Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі:

головуючого Слинька С. С.,суддів Наставного В. В. і Дембовського С. Г.,за участю прокурора Саленка І. В.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 3 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5

Зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що не має судимості,

виправдано за ч. 1 ст. 367 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувалася в тому, що вона, будучи службовою особою, займаючи посаду реєстратора комунального підприємства "Чернігівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради, ігноруючи рішення від 15 серпня 2011 року про державну реєстрацію прав на житлове приміщення - квартири АДРЕСА_1, яким 1 вересня 2011 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Домницькому виправному центру № 135, що підтверджено витягом про державну реєстрацію прав серії СЕА №135886 від 1 жовтня 2011 року, прийняла рішення про державну реєстрацію прав, на підставі свідоцтва про право власності від 19 квітня 2000 року, наданого їй ОСОБА_6, та здійснила перереєстрацію права на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, чим заподіяла Домницькому виправному центру №135 істотну шкоду в розмірі 67 821 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 3 жовтня 2012 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись при цьому на безпідставність виправдання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 367 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню.

Висновок суду щодо виправдання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 367 КК України є передчасним і не ґрунтується на законі та матеріалах справи.

Відповідно до ст. 323 КПК України 1960 року як обвинувальний, так і виправдувальний вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як зазначено у ст. 334 КПК України 1960 року, мотивувальна частина виправдувального вироку, серед іншого, повинна містити підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, із яких суд відкидає докази обвинувачення.

Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, проаналізувати їх та дати оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України 1960 року.

Виправдовуючи ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 367 КК України, суд не дотримався цих вимог закону.

Аргументуючи висновок про виправдання підсудної, суд послався на те, що своїми діями ОСОБА_5 не заподіяла істотної шкоди Домницькому ВЦ № 135, а також ОСОБА_5, займаючи посаду - реєстратор виробничої дільниці, не є службовою особою, у зв'язку з чим прийняв рішення про необхідність виправдання її за відсутністю в діях складу злочину.

Разом із тим, у порушення вказаних вимог закону, суд не звернув увагу та належно не проаналізував у вироку інші докази, якими орган досудового слідства обґрунтував доведеність обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину й не навів мотивів із яких він відкидає їх.

Так судом не було належним чином оцінено об'єктивні дані, на які є посилання в інкримінованому обвинуваченні як на підтвердження спеціального статусу ОСОБА_5, як службової особи ("Посадова інструкція реєстратора відділу державної реєстрації", "Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", Закон України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) ).

Також судом не було прийнято до уваги показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дані на досудовому слідстві.

Крім того, суд безпідставно не врахував копію витягу про державну реєстрацію прав виданого КП "Чернігівське МБТІ" Чернігівської обласної ради від 04.10.11 року та копії рішення про державну реєстрацію прав на квартиру АДРЕСА_1.

Усім цим доказам суд мав дати належну оцінку в сукупності, що зроблено ним не було.

Тому, за наведених обставин, висновок суду про виправдання ОСОБА_5 за відсутністю в діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, є передчасним, зроблено без повного, всебічного та об'єктивного аналізу наявних у справі доказів, а тому не може визнаватися законним та обґрунтованим.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок, а також ухвала апеляційного суду, якою залишено без задоволення аналогічну апеляцію прокурора, підлягають скасуванню в повному обсязі, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно ретельно дослідити всі докази по справі, дати належну правову оцінку діям ОСОБА_5, перевірити доводи прокурора, які були викладенні у касаційній скарзі, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 3 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.