Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Кравченка С.І. та Тельнікової І.Г.,

з участю прокурора Волошиної Т.Г.,

розглянувши в судовому засіданні 11 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харцизького міського суду Донецької області від 15 листопада 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 15 січня 2013 року.

Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 15 листопада 2012 року захиснику ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні його клопотання про відновлення йому пропущеного строку на подачу апеляції на постанову Харцизького міського суду Донецької області від 16 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1, а його апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді міського суду, захисник засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав на вказане судове рішення апеляцію.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 15 січня 2013 року захиснику ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні його скарги на постанову Харцизького міського суду Донецької області від 15 листопада 2012 року про відновлення йому строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить рішення апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Зокрема, захисник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій його не сповіщено про дату розгляду справи, копію рішення міського суду від 15 листопада 2012 року він отримав лише 26 листопада 2012 року, а також на невмотивованість рішень судів щодо неповажності пропуску ним строку.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка не заперечувала проти задоволення касаційної скарги і вважала, що судові рішення підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 353 КПК України у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.

Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Даних вимог кримінально-процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 листопада 2012 року захисником ОСОБА_2 було подано до суду першої інстанції клопотання про відновлення пропущеного строку на подачу ним апеляції на постанову Харцизького міського суду Донецької області від 16 жовтня 2012 року, про дату та час вирішення якого він та його підзахисний міським судом взагалі не сповіщалися, тобто не змогли самі вирішувати питання про доцільність їх участі в розгляді справи, а копію рішення про результати розгляду клопотання захисник отримав лише 26 листопада 2012 року супровідним листом від 19 листопада 2012 року, а засуджений - 4 грудня 2012 року (а.с.62, 76, 82, 85, 87).

Крім того, мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на те, що захисник ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про відновлення строку на подачу апеляції на постанову Харцизького міського суду Донецької області від 16 жовтня 2012 року у зв'язку з тим, що родичі засудженого ОСОБА_1 уклали з ним договір 29 жовтня 2012 року.

Однак, після взяття 16 жовтня 2012 року засудженого ОСОБА_3 під варту в залі суду, реалізувати своє право на захист мав змогу лише через своїх родичів, внаслідок чого між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_2 29 жовтня 2012 року було укладено договір про надання ним правової допомоги її брату ОСОБА_1, на виконання якого захисник ознайомився 31 жовтня 2012 року з матеріалами подання про скасування звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням та 5 листопада 2012 року подав клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду від 16 жовтня 2012 року та апеляцію на нього (а.с.53-59, 62-65).

Таким чином, відмова суду першої інстанції у відновленні захиснику ОСОБА_2 строку на подачу апеляції на постанову місцевого суду від 16 жовтня 2012 року лише з причин того, що родичі засудженого уклали договір про надання правової допомоги 29 жовтня 2012 року є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на вимогах закону.

Апеляційний суд, перевіряючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, на дані обставини також не звернув уваги.

З огляду на таке, колегія суддів вважає, що постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду постановлені з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог статті 353 КПК України 1960 року, а відтак касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та розділом 11 пунктом 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів,

касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харцизького міського суду Донецької області від 15 листопада 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 15 січня 2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.