Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів Франтовської Т.І., Суржка А.В.,з участю прокурора Сингаївської А.О., розглянула в судовому засіданні в місті Києві 11 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 5 вересня 2012 року.

Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2012 року засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості, за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 4620 грн на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 5 вересня 2012 року вирок Василівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2012 року щодо ОСОБА_5 змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Відповідно до вимог п. "в", ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію в 2011 році" ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України. У решті вирок районного суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 25 лютого 2010 приблизно о 18:00, знаходячись у АДРЕСА_1, під час вживання спиртних напоїв разом з ОСОБА_7 попросив у останнього дати йому в борг кошти, на що той відмовив, після чого між ним і ОСОБА_7 виник конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_5 встав з місця і взяв ОСОБА_7 рукою спереду за шарф, піднявши його у такий спосіб з місця, а ОСОБА_7 у свою чергу взяв зі столу ніж і махнув ним перед ОСОБА_5 Уникаючи можливого удару ножем, ОСОБА_5, перехопивши руку ОСОБА_7 з ножем, відвів її клинком в напрямку ОСОБА_7 В цей момент потерпілий, за яким знаходився стілець, похитнувся назад і потягнув за собою ОСОБА_5, який виявив злочинну недбалість, не врахувавши, що він своїми діями створює небезпеку для життя й здоров'я ОСОБА_7, оскільки при його падінні на ОСОБА_7, він утримував руку останнього з ножем між ними таким чином, що клинок ножа був спрямований в область шиї ОСОБА_7, хоча міг за своїм віком оцінити небезпеку своїх дій та припинити їх. При падінні на потерпілого у результаті натиснення ОСОБА_5 своїм тілом на ніж, ОСОБА_7 клинком ножа заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого сліпого одиночного колото-різаного поранення грудної клітки, що спричинило смерть останнього.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення по справі, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 115 на ч. 1 ст. 119 КК України.

В запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_5 вважає ухвалу апеляційного суду щодо нього законною та обґрунтованою. Просить рішення апеляційної інстанції залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Сингаївської А.О., яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково на наступних підставах.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_5 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство ОСОБА_7

Мотивуючи перекваліфікацію дій ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України, апеляційний суд виклав обставини вчинення злочину іншим чином, ніж це було встановлено вироком суду першої інстанції. Зокрема, в ухвалі зазначено, що ОСОБА_5 вчинив вбивство через необережність, оскільки мотивів на умисне позбавлення життя потерпілого не встановлено.

Згідно ч. 3 ст. 358 та ч. 5 ст. 362 КПК України відповідно до принципу безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі давати їм іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо їх не було досліджено під час апеляційного розгляду.

Всупереч цим вимогам, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5, заподіюючи тілесні ушкодження ОСОБА_7, не мав прямого умислу на вчинення вбивства, а заподіяв тілесні ушкодження з необережності, без мети позбавлення потерпілого життя. При цьому суд обґрунтував такий висновок лише показаннями засудженого, не провівши судове слідство, безпосередньо не дослідивши докази, досліджені судом першої інстанції, та надав їм іншу оцінку.

Крім того, ухвала апеляційного суду також не містить мотивування щодо призначеного ОСОБА_5 покарання.

Зазначене свідчить, що апеляційна інстанція, перевіряючи вирок за апеляціями прокурора, засудженого та його захисників, допустила істотне порушення кримінально-процесуального закону, що в свою чергу призвело до передчасної перекваліфікації дій засудженого з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України.

У зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно перевірити належним чином всі доводи апеляцій та ухвалити рішення відповідно до вимог закону з наведенням в ньому відповідних мотивів.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) від 13 квітня 2012 року, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Запорізької області від 5 вересня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.