Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Парусова А.М.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 11 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженої ОСОБА_1 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2012 року.

Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, раніше не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в сумі 510 грн.

На підставі ст. 49 КК України засуджену звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2012 року цей вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 винною у тому, що обіймаючи посаду начальника сектору зі справ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Саксаганського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки, 12 лютого 2009 року, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: вул. Балакіна, 4-А, Саксаганського району м. Кривий Ріг, склала та видала завідомо неправдивий документ - протокол про адміністративне правопорушення серії ДН №560430 від 12 лютого 2009 року щодо ОСОБА_2, на підставі якого остання була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 197 КУпАП.

У касаційній скарзі засуджена просить скасувати постановлені судові рішення та кримінальну справу щодо неї закрити. Вказує про неправильне застосування кримінального закону, не погоджується з кваліфікацією дій за ч. 1 ст. 366 КК України. Наголошує, що не складала та не видавала завідомо неправдивого документу, а в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують її винуватість.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про зміну постановлених судових рішень та виключення з них посилання на доказ - висновок почеркознавчої експертизи №56/04-168 від 2 липня 2009 року, на якому ґрунтується обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1, оскільки він не містить у категоричній формі висновок експертів та не підтверджує вини засудженої в інкримінованому злочині.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та про часткове підтримання касаційної скарги засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання, потерпіла ОСОБА_2 через три місяці після досягнення нею 45-річного віку звернулася до паспортного столу для вклеювання фото в паспорт, на що було їй вказано при наданні нею паспорта і фото співробітнику установи.

Суд першої інстанції не з'ясував і не дослідив обставини щодо наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 197 КпАП України, в діях потерпілої ОСОБА_2, внаслідок яких було складено протокол щодо неї.

За таких обставин суд дійшов передчасного висновку, що у протокол було внесено завідомо неправдиві відомості, тобто вчинено службове підроблення цього протоколу засудженою.

Вказані порушення вимог КПК України (1001-05) в силу ч. 1 ст. 370 КПК України слід визнати істотними та такими, що перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу, правильно застосувати кримінальний закон і постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Згідно з вимогами статей 362 і 365 КПК України, суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляції та, відповідно до вимог ч. 2 ст. 377 КПК України, при залишенні її без задоволення в своїй ухвалі повинен проаналізувати та дати вичерпну відповідь на всі наведені в апеляції доводи, зіставити їх з наявними у справі доказами, зазначити підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Як вбачається з ухвали суду апеляційної інстанції, ці вимоги кримінально - процесуального закону належним чином не виконані.

Із матеріалів справи вбачається, що, не погоджуючись з вироком місцевого суду, засуджена в апеляції просила вирок скасувати та закрити справу за відсутністю в її діях складу злочину, посилались на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. На обґрунтування своїх апеляційних вимог, крім іншого, вказувала, що зібраними в справі доказами не підтверджується, що вона складала та видавала завідомо неправдивий документ, що оскільки ніякого відношення до складання та видачі протоколу про адміністративне правопорушення не мала.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду, не погодившись із апеляцією засудженої, її доводи ретельно не перевірила та не проаналізувала, переконливих мотивів прийнятого рішення не навела, а обмежилась формальним переліченням доказів, наведених у вироку, в загальних фразах вказала, що погоджується з рішенням суду першої інстанції.

Крім того, слід зазначити, що поза увагою суду залишились ключові доводи засудженої про невинуватість в складанні завідомо неправдивого документа та його видачі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи, суд апеляційної інстанції повинен ретельно перевірити зібрані у справі докази, в тому числі за необхідності шляхом проведення судового слідства, дати їм та висновку суду першої інстанції належну оцінку з викладенням аналізу доказів у їх сукупності. В залежності від встановленого, з урахуванням доводів касаційних скарг засудженої та прокурора, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

Касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.