Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С., суддів Дембовського С. Г., Наставного В. В.,за участю прокурора Парусова А. М.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 07 серпня 2012 року.

Вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 07 серпня

2012 року засуджено:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не мав,

за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці;

ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що судимості не мав,

за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Згідно із цим вироком ОСОБА_8 та ОСОБА_6 визнано винними і засуджено за те, що вони за попередньою змовою групою осіб, у період з 01 листопада по 29 листопада 2010 року, працюючи на ТОВ "Інтергума 2010", розташованому по вул. Ломоносова, 98-д у м. Луганську, шляхом вільного доступу проникали на територію складського приміщення цього підприємства, звідки за попередньою змовою групою осіб повторно таємно викрадали чуже майно, а саме автомобільні шини. За цей період ОСОБА_8 і ОСОБА_6 викрали 362 автомобільні шини, спричинивши ТОВ "Інтергума 2010" матеріальної шкоди у розмірі 158 772, 22 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 07 серпня

2012 року цей вирок районного суду змінено - дії засуджених перекваліфіковано з ч. 3 на ч. 2 ст. 185 КК України та призначено засудженим покарання виді позбавлення волі на строк 4 роки кожному.

У касаційних скаргах захисники просять змінити ухвалу апеляційного щодо їх підзахисних та звільнити їх від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим, а касаційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні скарг необхідно відмовити.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 398 КПК України 1960 року підставами для зміни або скасування судових рішень є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Тому при касаційному розгляді кримінальної справи колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

За встановлених фактичних обставин справи дії засуджених за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.

Що стосується доводів захисників про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених, то вони є безпідставними.

Обираючи вид та міру покарання засудженим, суд урахував тяжкість вчиненого ними злочину, конкретні обставини справи, дані про особи засуджених. Зокрема, суд зважив на те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, працювали, за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебувають. Крім того, суд урахував обставини, що пом'якшують відповідальність засуджених, якими визнав часткове визнання вини та часткове відшкодування ОСОБА_8 матеріальної шкоди, але при цьому суд звернув увагу на незначний розмір такого відшкодування. Також суд зважив на відсутність обставин, які б обтяжували покарання засуджених.

Зважаючи на наведене та беручи до уваги конкретні обставини справи, розмір завданої шкоди від злочину, кількість епізодів злочинного діяння, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_8 та

ОСОБА_6 покарання є справедливим і повністю відповідає вимогам

ст. 65 КК України.

Підстав для пом'якшення призначеного засудженим

ОСОБА_8 та ОСОБА_6 покарання чи застосування ст. 75 КК України, про що йдеться у касаційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 07 серпня 2012 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги їх захисників - без задоволення.