Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Орлової С.О., Кульбаби В.М.,

з участю прокурора Вергізової Л.П.,

засудженого ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2012 року щодо нього.

Вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше неодноразово судимого, востаннє

26 квітня 2007 року за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

26 березня 2009 року звільненого від відбування покарання умовно-достроково на 11 місяців 23 дні,

засуджено:

за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 281 грн. 28 коп.

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2012 року апеляції прокурора та засудженого залишено без задоволення, а вирок місцевого суду без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 21 серпня 2011 року близько 10 год. за селом Келеберда Канівського району Черкаської області, незаконно придбав, зірвавши дикоростучу коноплю, з якої виготовив наркотичний засіб - канабіс масою 4,23 г та зберігав з метою збуту за місцем проживання у АДРЕСА_1 .

28 вересня 2011 року, близько 10 год. ОСОБА_1 у власному будинку в АДРЕСА_1 незаконно збув наркозасіб масою 4,23 г за 50 гр. ОСОБА_2

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на необґрунтованість та незаконність засудження, ставить питання про скасування судових рішень. Стверджує, що під впливом працівників міліції обмовив себе у вчинені злочину. Його показання суд необґрунтовано положив в основу вироку. Порушено його право на захист у зв'язку з неучастю захисника в судовому засіданні. У доповненні до касаційної скарги засуджений, змінивши вимоги, ставить питання про пом'якшення покарання, застосування ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання касаційної скарги, прокурора який вважав, що касаційна скарга задаволенню а судові рішення скасуванню не підлягають, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу ґрунтується на зібраних по справі доказах, які були досліджені в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України 1960 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у злочині, показав за яких обставин його вчинив. Показання засудженого про обставини злочину відповідають фактичним обставинам встановленим органами досудового слідства та судом.

Зважаючи на викладене, та, оскільки підсудний не заперечував, суд обґрунтовано визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались.

При цьому відповідно до вимог с. 3 ст. 299 КПК України 1960 року суд з'ясував позицію з цього приводу ОСОБА_1, пересвідчився в її істинності та добровільності, роз'яснив наслідки застосування цієї норми закону. На підставі досліджених доказів суд прийшов до обґрунтованого висновку щодо доведеності вини та правильної кваліфікації злочину за ч. 2 ст. 307 КК України.

У зв'язку з обґрунтованим застосуванням судом вимог ст. 299 КПК України 1960 року суд касаційної інстанції доводи скарги ОСОБА_1 щодо фактичних обставин, встановлених судом залишає без розгляду.

Не підлягають задоволенню доводи ОСОБА_1 про порушення його права на захист та суворість призначеного покарання.

За протоколом судового засідання засудженому були роз'яснені його права в повному обсязі, в тому числі і право на захист.

ОСОБА_1 відмовився від участі адвоката в судовому засіданні та здійснював свій захист самостійно.

Як суб'єкт злочину ОСОБА_1 неодноразово судимий, негативно характеризується, вчинив рецидив злочину.

Врахувавши наведене, а також характер та ступінь тяжкості злочину місцевий суд обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції закону, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Підстав для застосування до засудженого ст. 75 КК України у матеріалах справи відсутні, з чим обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, ухвала якого належно вмотивована та відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Законних підстав вважати призначене засудженому ОСОБА_1 покарання несправедливим внаслідок його суворості, як того вимагає ст. 372 КПК України 1960 року при скасуванні вироку, у касаційного суду немає, тому у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2012 року, щодо ОСОБА_1 - без зміни.