Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І., за участю прокурора Кравченко Є.С. розглянула в відкритому судовому засіданні 11 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за касаційною скаргою судді ОСОБА_6 на окрему ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 27 березня 2012 року щодо нього.

Гагарінським районним судом м. Севастополя під головуванням судді ОСОБА_6 10 травня 2011 року постановлено вирок щодо ОСОБА_5, яким останнього визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 356 КК України до покарання у виді виправних робіт строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 27 березня 2012 року вказаний вирок суду скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у зв'язку з порушеннями кримінального та кримінально-процесуального закону, а саме невідповідністю обвинувачення, викладеного в мотивувальній частині вироку резолютивній, а саме кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 356 КК України, тоді як вказана стаття не містить поділу на частини; призначенням покарання у виді виправних робіт, тоді як в справі відсутні офіційні дані про працевлаштування засудженого.

Крім того, за результатами розгляду вказаної кримінальної справи Апеляційним судом м. Севастополя 17 березня 2012 року постановлено окрему ухвалу відносно судді ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що ним було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону, проявлено неналежне відношення до виконання своїх службових обов'язків, що спричинило тривалий розгляд справи та в подальшому скасування вироку.

У касаційній скарзі суддя ОСОБА_6 просить постановлену щодо нього окрему ухвалу скасувати, вважає її незаконною та необґрунтованою, зазначаючи, що наведені в ній відомості не відносяться до істотних порушень кримінально-процесуального закону, не вплинули на права учасників справи та не є результатом неуважного чи недбалого ставлення судді до виконання своїх обов'язків.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що окрему ухвалу слід залишити без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню, а окрема ухвала скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст. 23-2 КПК України окрему ухвалу (постанову) може бути винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом. При цьому, окрема ухвала має бути обґрунтованою і мотивованою.

Проте апеляційний суд, постановляючи окрему ухвалу щодо судді Гагарінського районного суду м. Севастополя ОСОБА_6, не навів даних, які б свідчили, що при винесенні вироку щодо ОСОБА_5 він умисно порушив закон чи допустив недбале ставлення до своїх службових обов'язків. Відсутні вони і в матеріалах справи.

Сам факт скасування апеляційним судом вироку суду першої інстанції не є підставою для винесення окремої ухвали.

За таких обставин окрема ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (в редакції 1960 року), п. п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень до КПК України (4651-17) від 13.04.2012 року, колегія суддів

Касаційну скаргу судді Гагарінського районного суду м. Севастополя ОСОБА_6 задовольнити.

Окрему ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 27 березня 2012 року щодо судді ОСОБА_6 скасувати.