Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І., за участю прокурора Сенюк В.О., розглянула в відкритому судовому засіданні 11 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями засудженого ОСОБА_5 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2012 року про відмову в умовно-достроковому звільненню, та на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 02 листопада 2012 року, якою постанову районного суду залишено без зміни.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2009 року ОСОБА_5 був визнаний винним і засуджений за ч. 2 ст. 307, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 3 (три) місяці з конфіскацією майна. Постановлено зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2007 року, а саме з 07.12.2006 року по 28.02.2007 рік.

Початок строку покарання - 07.03.2009 рік, кінець строку покарання - 16.03.2014 рік.

Адміністрація Личаківської виправної колонії № 30 УДДУПВП у Львівській області та спостережна комісія Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради звернулися до суду з поданням із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 згідно ст. 81 КК України, як такого, що довів своє виправлення.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2012 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено у зв'язку з його безпідставністю.

На вказану постанову районного суду засуджений ОСОБА_5 подав апеляцію.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02 листопада 2012 року апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2012 року - без зміни.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_5 порушує питання про скасування постанови районного суду від 07 вересня 2012 року та ухвали апеляційного суду від 02 листопада 2012 року та про звільнення його умовно-достроково від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що судові рішення слід залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за умови, якщо вони сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, розглядаючи спільне подання адміністрації Личаківської виправної колонії (№ 30) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5, належним чином врахував, що останній раніше неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, в даний час відбуває покарання за умисний тяжкий злочин, вчинений в період іспитового строку за попереднім вироком суду; позитивно характеризується, за час відбування покарання мав три заохочення; допустив одне порушення вимог режиму утримання, за яке притягувався до дисциплінарної відповідальності, але, відповідно до п. 14 ст. 134 КВК України, визнається таким, що не має стягнень; та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що матеріали подання в своїй сукупності не свідчать про виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, а тому на законних підставах відмовив у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_5

Аналогічні касаційній скарзі доводи засудженого ОСОБА_5 були предметом перевірки і апеляційного суду, який обґрунтовано з ними не погодився та залишив постанову районного суду без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України, є законною та вмотивованою.

Враховуючи наведене, а також доводи касаційної скарги засудженого, колегія суддів погоджується з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено в задоволені спільного подання адміністрації Личаківської виправної колонії (№ 30) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5

При перевірці матеріалів справи колегія суддів не вбачає неправильного застосування кримінального закону та істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (в редакції 1960 року), п. п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень до КПК України (4651-17) від 13.04.2012 року, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Залишити без зміни постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2012 року про відмову у задоволенні подання адміністрації Личаківської виправної колонії (№ 30) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5, та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 02 листопада 2012 року, якою вказану постанову районного суду залишено без зміни.