Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого -Лагнюка М.М.,суддів:Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,Франтовської Т.І., Суржка А.В. розглянула в судовому засіданні 10 квітня 2013 року в м. Києві заяву засудженого ОСОБА_6 про допуск до провадження Верховним Судом України кримінальної справи щодо нього та судових рішень в порядку, передбаченому статтями 400-11 - 400-22 КПК України.

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2011 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 368 КК України до штрафу в сумі 8500 грн. з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій строком на 2 роки. Стягнуто с ОСОБА_6 1582,20 грн. за проведення криміналістичної експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28 квітня 2012 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 лютого 2013 року вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 28 квітня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, засуджений ОСОБА_6 подав заяву, в якій просить допустити до провадження Верховним Судом України кримінальної справи щодо нього та переглянути судові рішення з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Посилається для порівняння на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 січня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у заяві доводи, дослідивши додану до неї копію ухвали ВССУ від 24.01.2012 р., колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для допуску справи щодо ОСОБА_6 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень.

Неоднакове застосування одних і тих самих норм кримінального

закону полягає, зокрема в різному тлумаченні судом (судами) касаційної інстанції змісту і сутності норм кримінального закону, що призвело до різних

висновків про кваліфікацію суспільно небезпечного діяння.

Під подібними суспільно небезпечними діяннями слід розуміти діяння, в яких ознаки складу злочину є тотожними (ідентичними).

Як убачається з копій судових рішень, ОСОБА_6 одержав хабар за виконання в інтересах того, хто дає хабар, дій з використанням службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України.

У судовому рішенні, наданому для порівняння, особа виправдана за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України. При цьому беззаперечно встановлено, що дії цієї особи обумовлені отриманням благодійної допомоги, що підтверджувалось платіжними дорученнями про перерахування коштів на рахунок міської ради, тобто не було встановлено складу злочину - отримання хабара.

Отже, судові рішення щодо ОСОБА_6, хоча і містять відносно схожі фактичні обставини справи, які викладені у наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 січня 2012 року, але не є прикладом неоднакового застосування кримінального закону судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь.

ОСОБА_6, порушуючи питання про перегляд Верховним судом України справи за його заявою, формально посилається на підстави, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, проте за змістом його заяви, він оскаржує фактичні обставини справи, які встановлені судом, вказує на порушення кримінально-процесуального закону органом досудового слідства, також судовими інстанціями при ухваленні рішень щодо нього.

Не утворюють підстав для такого перегляду й неоднакові висновки судів щодо правильності встановлення фактичних обставин справи.

З огляду на те, що ст. 400-12 КПК України не передбачає перегляд судових рішень і з підстав недотримання органом досудового слідства і судом вимог кримінально-процесуального закону, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи за заявою ОСОБА_6 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст. 400-18 КПК України, колегія суддів

Відмовити ОСОБА_6 у допуску до провадження Верховного Суду України кримінальної справи щодо нього для перегляду ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 лютого 2013 року.