Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Єлфімова О.В., суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,за участю прокурора Сенюк В.О., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 серпня 2012 року.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2012 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина Азербайджану,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина Азербайджану,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 17 липня 2012 року вирок місцевого суду в частині призначеного засудженим покарання змінено. На підставі ст. 75 КК України засуджених звільнено від відбування призначеного судом покарання у виді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, з покладанням на них певних обов'язків. В решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 визнано винними в тому, що вони 25 січня 2010 року, приблизно о 2 год. 00 хв., разом із невстановленими слідством особами, біля будинку № 18 по вул. Льва Толстого в м. Одесі, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, заволоділи майном ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на суму 445 гривень та 7200 гривень відповідно.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально - процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених, внаслідок м'якості. При цьому, посилається на те, що апеляційний суд безпідставно застосував ст. 75 КК України, що призвело до призначення надто м'якого покарання.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_4 засуджений ОСОБА_5 просять залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу прокурора, без задоволення, як безпідставну.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, на підтримання касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 365 КПК України апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах апеляції з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, дослідженим у судовому засіданні доказам. Для цього, як передбачено статтями 358, 362 КПК України, апеляційний суд може провести судове слідство у повному обсязі чи частково, дати суду першої інстанції доручення про виконання окремих процесуальних дій та, оцінивши докази в їх сукупності, прийняти одне з рішень, передбачених ст. 366 КК України.

За змістом ч. 3 ст. 358 і ч. 5 ст. 362 КПК України, виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд не вправі давати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо їх не було досліджено під час апеляційного розгляду. Ці вимоги закону суд апеляційної інстанції належним чином не виконав.

У апеляційній скарзі захисники, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності юридичної кваліфікації дій засуджених, просили вирок місцевого суду змінити в частині призначеного покарання та звільнити засуджених від відбування призначеного покарання із іспитовим строком.

Пославшись фактично на ті ж докази, що й суд першої інстанції, апеляційний суд зробив висновок про можливість звільнення засуджених від призначеного покарання з випробуванням.

Таким чином, апеляційний суд без проведення судового слідства наявним у справі доказам дав іншу оцінку, ніж суд першої інстанції, хоча безпосередньо доказів не досліджував, що згідно із ст. 362 КПК України, а також роз'ясненнями, що містяться у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 15 травня 2006 року (v0001700-06) "Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку, виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів, є неприпустимим.

За таких обставин ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки та постановити судове рішення у відповідності з усіма вимогами кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо неправильного застосування кримінального закону, що призвело до невідповідності призначеного засудженим покарання тяжкості злочину та особі засуджених внаслідок м'якості підлягають перевірці при новому апеляційному розгляді.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України (1960 р.), п. 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.