Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,суддів: за участю прокурора потерпілогопредставника потерпілого-адвокатаСахна Р.І., Шибко Л.В., Підвербної Г.Я., ОСОБА_5, ОСОБА_6,розглянула в судовому засіданні 9 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілого ОСОБА_5 на вирок Ірпінського районного суду Київської області від 8 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості в силу вимог ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України;

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не має судимості в силу вимог ст. 89 КК України,

за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України;

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, такого, що не має судимості в силу вимог ст. 89 КК України,

за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

За вироком суду, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнанні винними у тому, що вони, з 23:10 8 грудня 2011 року по 6:00 9 грудня 2011 року, за попередньою змовою, біля будинку № 1/28 по вул. В.Василевської у м. Києві, шляхом пошкодження замка дверей та замка запалення двигуна автомобіля марки "HONDA ACCORD", д.н.з. НОМЕР_1, викрали його, чим завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 116 132, 94 грн.

Крім того, вони ж, повторно, за попередньою змовою, у період часу з 22:00 1 лютого 2012 року по 7:00 2 лютого 2012 року біля будинку № 18 А по вул. Пономарьова у смт Коцюбинське, Київської області, шляхом пошкодження замка дверей та замка запалення двигуна автомобіля марки "HONDA ACCORD", д.н.з. НОМЕР_2, викрали його, чим завдали потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 130 955,94 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинам та особам засудженим внаслідок м'якості та неправильне застосування кримінального закону. Вказує на безпідставність застосування щодо засуджених ст. 75 КК України. Стверджує, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки не містить відповіді на усі доводи апеляції.

Аналогічну за змістом касаційну скаргу подав і потерпілий ОСОБА_5, в якій також не погоджується з судовими рішеннями у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засудженим внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_5 та його представника-адвоката ОСОБА_6, думку прокурора на підтримку касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що скарги підлягають задоволенню на таких підставах.

Доводи прокурора та потерпілого ОСОБА_5 про м'якість призначеного засудженим покарання та безпідставність застосування щодо них ст. 75 КК України, є слушними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ст. 75 КК України суд при призначенні покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. При цьому суду слід враховувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи. Рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване у вироку.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженим покарання та про звільнення від його відбування з випробуванням суд не дотримався вимог зазначених статей кримінального закону. Зокрема, зробивши висновок щодо можливості виправлення засуджених без реального відбування покарання, суд послався на ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особи ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які раніше судимі, щиро розкаялися у вчиненому та добровільно частково відшкодували завдані збитки, не перебувають на обліку у лікаря нарколога та психіатра, їхні характеристики, а також на сімейний стан засудженого ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які мають на утриманні малолітніх дітей.

Разом із тим, колегія суддів погоджується з доводами прокурора та потерпілого про те, що суд при призначенні засудженим покарання, хоча і послався у вироку, але недостатньо врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, суспільну небезпеку їх діянь, дані про особи засуджених, які раніше вже були судимі за вчинення корисливих злочинів.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши справу за апеляцією прокурора, наведених порушень не усунув та належним чином не вмотивувавши своє рішення, залишив вирок місцевого суду без зміни.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення щодо ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підлягають скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного засудженим покарання, а справа - направленню на новий судовий розгляд, у процесі якого суду необхідно дослідити усі обставини справи та дані про особи засуджених і прийняти законне й обґрунтоване рішення. Якщо за наслідками нового розгляду справи суд дійде висновку про доведеність вини засуджених в інкримінованих їм злочинів, то призначене ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням положень ст. 75 КК України слід визнати явно несправедливим унаслідок м'якості.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Касаційні скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Ірпінського районного суду Київської області від 8 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.