Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,суддів: за участю прокурораСахна Р.І., Шибко Л.В., Сингаївської А.О.,розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 9 квітня 2013 року матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 8 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27 серпня 2012року,

Старший прокурор прокуратури Вишгородського району постановою від 21 червня 2012 року у зв'язку з відсутністю події злочину відмовив у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на незаконні дії виконавчого комітету Вишгородської міської ради щодо прийняття ним рішення, яке не відповідає закону, та про надання належної правової оцінки поясненню начальника юридичного відділу Вишгородської міської ради ОСОБА_7 .

Районний суд постановою від 8 серпня 2012 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду, відмовив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у задоволенні їх скарги на постанову старшого прокурора районної прокуратури.

У касаційній скарзі скаржники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилаються на безпідставність та незаконність відмови у задоволенні їх скарги про порушення кримінальної справи. Вказують на порушення судом ст. 236-2 КПК 1960 року, неповноту та однобічність судового розгляду скарги, оскільки не були дослідженні докази, які мають істотне значення по справі. Вважають ухвалу апеляційного суду невмотивованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року, оскільки в ній не надано відповіді на всі доводи їх апеляції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підстав.

Відповідно до вимог статей 94, 99 КПК 1960 року кримінальну справу може бути порушено тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність злочину. За відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий або суддя своєю постановою відмовляють у її порушенні.

Згідно з ст. 236-2 КПК 1960 року, розглянувши скаргу на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя залежно від того, чи були при відмові в порушенні справи виконані вищезазначені вимоги, або скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки, або залишає скаргу без задоволення.

Як убачається з матеріалів справи, при розгляді скарги суд дотримався вимог кримінально-процесуального закону, перевірив матеріали, на підставі яких старший прокурор прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Установив відповідність цієї постанови вимогам ст. 99 КПК 1960 року, суд виніс мотивоване рішення про залишення скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без задоволення.

Так, проаналізувавши всі матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суд дійшов правильного висновку, що у старшого прокурора на час винесення оскаржуваної постанови не було законних підстав для порушення кримінальної справи.

Суд апеляційної інстанції під час перегляду справи повно та всебічно перевірив доводи заявника, не знайшов порушень вимог кримінально-процесуального закону і підстав для задоволення скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що належно мотивовано в ухвалі, яка відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року.

Порушень кримінально-процесуального закону, які би ставили під сумнів законність та обґрунтованість ухвалених у справі за скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судових рішень, у матеріалах справи не виявлено.

Судові рішення відповідають вимогам статей 236-2, 377 КПК України, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 8 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27 серпня 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову старшого прокурора прокуратури Вишгородського району Київської області від 21 червня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без задоволення.