Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,суддів:за участю прокурора Сахна Р.І., Шибко Л.В., Підвербної Г.Я.,

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 9 квітня 2013 року матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанцій, на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Слідчий СВ ПМ Криворізької Південної МДПІ в Дніпропетровській області своєю постановою від 9 квітня 2012 року порушив кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Дзержинський Районний суд м. Кривого Рогу за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 своєю постановою від 28 травня 2012 року скасував постанову слідчого СВ Криворізької Південної МДПІ в Дніпропетровській області від 9 квітня 2012 року.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Стверджує, що постанова прокурора є законною і обґрунтованою та винесена з дотриманням вимог ст.ст. 94, 98 КПК 1960 року, а суди вдалися до оцінки доказів по справі, чим порушили вимоги ст. 236-8 КПК 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК 1960 року при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення цієї постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи. Зокрема, суд повинен перевіряти, чи були наявними на час порушення кримінальної справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК 1960 року приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК 1960 року); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений до цього порядок (ст. 98 КПК 1960 року). Проте, суд ці вимоги закону не виконав та замість того, щоб перевірити наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, вдався до оцінки доказів, чим вийшов за межі наданих йому повноважень при розгляді скарг даної категорії. Зокрема, постанова містить такі твердження, які стосуються аналізу наявності в діях ОСОБА_5 ознак об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, доведеності вини і т.і.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на допущені порушення закону та постановив незаконне рішення.

Тому ухвала апеляційного суду, як і постанова судді місцевого суду, підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи за скаргою ОСОБА_5 на новий судовий розгляд.

При новому розгляді скарги місцевому суду необхідно неухильно дотриматись вимог статей 236-7, 236-8 КПК 1960 року, перевірити доводи скарги й надані матеріали та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року, постановлені за скаргою ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.