5-1337км13 Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння під час сутички на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин - 09.04.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 09 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на вирок Стахановського міського суду Луганської області від 11 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 08 червня 2012 року щодо ОСОБА_7

Цим вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що в силу ст. 89 КК України є не судимим,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 08 червня 2012 року цей вирок залишено без зміни.

Як установив суд, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 20:30 у дворі домоволодіння у АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час сутички на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою вбивства завдав молотком не менше двох ударів в потиличну область голови ОСОБА_8, від яких останній втратив свідомість і впав на землю. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 молотком завдав потерпілому ще не менше трьох ударів в область голови, від яких останній помер на місці події.

У касаційній скарзі захисники порушують питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при кваліфікації дій ОСОБА_7, порушенням права засудженого на захист та суворості призначеного йому покарання. Зазначають, що суд невірно виклав у вироку фактичні обставини справи, а тому неправильно кваліфікував дії засудженого, порушив принцип безпосередності дослідження доказів, а вирок ґрунтується на суперечливих показаннях свідків.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав скаргу, прокурора, який вважав подану скаргу необґрунтованою, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисників не підлягає задоволенню на таких підставах.

У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з неповнотою досудового і судового розгляду справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, стверджується про недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, винність у ньому іншої особи - ОСОБА_9

Проте зазначені обставини були предметом ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, їм дана належна оцінка із урахуванням усіх доказів по справі, з якою погоджується і суд касаційної інстанції .

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить з фактичних обставин справи, встановлених судом.

Твердження захисників про відсутність у ОСОБА_7 умислу на вбивство ОСОБА_8 та про перебування засудженого у стані необхідної оборони були предметом ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій і визнані безпідставними, про що в ухвалі наведено докладні мотиви прийнятого рішення.

Так, згідно даних протоколів відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_7 у присутності обраного ним захисника, свідка ОСОБА_10, показань свідка ОСОБА_9 засуджений під час сварки кілька раз ударив молотком по голові потерпілого, у тому числі завдавав удари по голові у той час, коли потерпілий вже лежав на землі. При цьому в момент завдання ОСОБА_7 ударів у руках ОСОБА_8 жодних предметів не було, потерпілий ніякої загрози для інших не представляв. Зазначене спростовує твердження захисників про те, що ОСОБА_7 перебував у стані необхідної оборони та діяв з метою припинення протиправних дій потерпілого по відношенню до ОСОБА_9 До того ж, згідно показань ОСОБА_9, неправомірні дії потерпілого ОСОБА_8 були направлені тільки щодо нього, допомоги він ні в кого, у тому числі й у ОСОБА_7, не просив.

Крім того, про умисел засудженого на вбивство свідчать дані висновку судово-медичної експертизи, згідно з якими смерть ОСОБА_8 настала від сукупності тілесних ушкоджень в області голови у виді тяжкої відкритої черепно-мозкової травми з грубим пошкодженням кісток склепіння та основи черепа, з розтрощенням речовини головного мозку, які могли бути спричинені молотком, що наданий на експертизу. Враховуючи характер ушкоджень, механізм їх утворення, кількість ударів та тяжкість тілесних ушкоджень, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_7 умислу на вбивство потерпілого.

При цьому суд встановив, що протиправна поведінка потерпілого ОСОБА_8, який у стані алкогольного сп'яніння вчинив сварку з ОСОБА_9, викликала у засудженого неприязні відносини до потерпілого, що й стало мотивом вчинення злочину.

Посилання захисників на причетність до вчинення даного злочину ОСОБА_9 спростовується постановою від 09 вересня 2010 року про припинення кримінального переслідування за ч. 1 ст. 115 КК України стосовно останнього, яка не оскаржена і на даний час є чинною (т. 1, а.с. 79-80). Також про непричетність ОСОБА_9 до вчинення даного злочину стверджує свідок ОСОБА_10, показанням якого суд дав відповідну оцінку у вироку.

Твердження у касаційній скарзі про порушення принципу безпосередності дослідження доказів судом є неспроможними.

Як встановлено з протоколу судового засідання, судом неодноразово здійснювалися заходи по виклику та примусовому приводу свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, однак згідно наданих рапортів працівників міліції, здійснити привід свідків було неможливо в силу об'єктивних причин. За таких обставин суд огрунтовано з дотриманням вимог ст. 306 КПК України 1960 року оголосив показання цих осіб на досудовому слідстві та дав їм належну оцінку в сукупності з іншими доказами у справі.

Так само безпідставним є і твердження про порушення права ОСОБА_7 на захист внаслідок того, що на початку досудового слідства його захищав адвокат ОСОБА_13, який одночасно здійснював захист підозрюваного ОСОБА_9

За вироком суду докази, отримані органом досудового слідства за участі захисника ОСОБА_13, не були взяті до уваги. З матеріалів справи убачається, що право ОСОБА_7 на вільний вибір захисника порушено не було.

За таких обставин висновки місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_8 є обґрунтованими, а кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115 КК України - вірною.

Суд обґрунтовано визнав обставиною, що обтяжує покарання, - вчинення засудженим злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки ці обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема показаннями ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_10

Покарання засудженому призначено із дотриманням вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, та є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження нових злочинів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би безумовними підставами для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Вирок Стахановського міського суду Луганської області від 11 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 08 червня 2012 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - без задоволення.