Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Вільгушинського М. Й.,

суддів Колесниченка В. М., Слинька С. С.,

при секретарі Гапоні В. О.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року,

за участю прокурора Парусова А. М.,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

За вироком Апеляційного суду Рівненської області від 04 червня 2010 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. РадовилівРівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого 27 серпня 2009 року за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, 20 листопада 2009 року за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки,

засуджено за ч. 4 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, за п. 2, 10 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, а відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2009 року, більш суворим, призначеним за цим вироком у виді довічного позбавлення волі, остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ухвалою Верховного Суду України від 28 жовтня 2010 року вказаний вирок Апеляційного суду Рівненської області залишено без зміни.

08 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Апеляційного суду Рівненської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Рівненської області від 04 червня 2010 року щодо нього.

Ухвалою судді Апеляційного суду Рівненської області від 09 вересня 2014 року вказану заяву засудженого залишено без руху, а ухвалою від 22 вересня 2014 року цю заяву повернуто засудженому у зв'язку з не усуненням недоліків .

10 жовтня 2014 року ОСОБА_2 повторно звернувся до Апеляційного суду Рівненської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Рівненської області від 04 червня 2010 року щодо нього.

Ухвалою судді Апеляційного суду Рівненської області від 14 жовтня 2014 року вказану заяву засудженого повернуто засудженому у зв'язку з у зв'язку з тим, що у ній не наведено обставин, які б могли бути визнані нововиявленими.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу судді Апеляційного суду Рівненської області від 14 жовтня 2014 року скасовано як таку, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначено новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Рівненської області від 04 червня 2010 року щодо нього залишено без задоволення.

У касаційних скаргах, які аналогічні за змістом, засуджений та його захисник порушують питання про скасування вищевказаної ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року та про призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції для вирішення по суті доводів заяви ОСОБА_2 Стверджують, що, на їх думку, Апеляційний суд неповно та однобічно розглянув заяву засудженого, безпідставно відмовив у задоволенні заявлених клопотань, у тому числі, про виклик у судове засідання судово-медичного експерта, який проводив експертні дослідження на досудовому слідстві кримінальної справи щодо ОСОБА_2 і який, за їх переконаннями, вніс завідомо неправдиві відомості до висновків судово-медичних експертиз. Посилаються на те, що висновки судово-медичних експертиз є неповними, відповіді на поставлені перед експертом питання неясні та нечіткі. Вказує на те, що суд, відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд вироку за ново виявленими обставинами необґрунтовано послався та те, що штучне створення доказів або підроблення доказів, висновку і пояснень експерта, на яких ґрунтується вирок, повинні бути встановлені вироком суду, а за неможливості його постановлення - матеріалами розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 і його захисника, які підтримали касаційні скарги сторони захисту, думку прокурора, який вважав касаційні скарги безпідставними, перевіривши доводи, наведені у скаргах, та матеріали кримінального провадження за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла такого висновку.

10 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Апеляційного суду Рівненської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Рівненської області від 04 червня 2010 року щодо нього, постановленого як судом першої інстанції.

У частині першій статті 463 КПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 33 КПК України апеляційні суди не є судами першої інстанції у зв'язку зі зміною чинного законодавства України і позбавлені можливості здійснити кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, а відтак розгляд заяви особи, засудженої вироком апеляційного суду повинен відбуватись у суді першої інстанції за місцем скоєння злочину .

У зв'язку з порушенням правил підсудності розгляду заяви засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Рівненської області від 04 червня 2010 року щодо нього ухвала Апеляційного суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року підлягає скасуванню як така, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону

Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 442 КПК України,

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року про відмову у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Рівненської області від 04 червня 2010 року щодо нього скасувати, а кримінальне провадження направити до Апеляційного суду Рівненської області для визначення підсудності розгляду заяви засудженого ОСОБА_2

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.