Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Тельнікової І.Г., Суржка А.В.,

за участю прокурора Голюги В.В.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 4 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Слав'янського міськрайонного суду Донецької області від 8 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області 9 жовтня 2012 року.

Вироком Слав'янського міськрайонного суду Донецької області від 8 серпня 2012 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 9 жовтня 2012 року цей вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 25 вересня 2011 року приблизно о 17 год. 30 хв., по вул. Радянській, 63 - А сел. Райгородок Слов'янського району Донецької області, під час сварки, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс ногою 1 удар в грудну клітку ОСОБА_3, від якого останній упав. Після того, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 не менше двох ударів ногою в праву частину тулубу, правий бік, спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження - переломи 7 та 9 ребер.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення кримінально - процесуального закону, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування постановлених судових рішень та закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 Зазначає, що судом досліджувалися докази, здобуті незаконним шляхом, а саме звукозапис, наданий потерпілим. Наголошує, що суд задовольнив всі клопотання прокурора та потерпілого, натомість відмовив у задоволенні клопотань засудженого, чим порушено вимоги ст. 16 - 1 КПК України (1001-05) . Зазначає, про неналежну, на її думку, оцінку доказів у справі, а саме суперечливих показань свідків. Вказує, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 377 КПК України, оскільки не перевірив всі доводи апеляцій та не надав на них відповіді.

Заслухавши доповідь судді; думки засудженого та його захисника, які підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення скарги; обговоривши її доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, суд касаційної інстанції не вправі втручатися в судові рішення з підстав однобічності, неповноти судового слідства, чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у касаційній скарзі захисник засудженого, згідно зі ст. 367 КПК України були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Тому, при розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Як убачається з матеріалів справи, свої висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд обґрунтував доказами, які зібрані з додержанням вимог кримінально-процесуального закону, ретельно досліджених і перевірених під час розгляду справи.

Зокрема, дослідив і проаналізував показання засудженого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4 - безпосереднього очевидця подій, яка підтвердила, що саме засуджений наносив удари потерпілому; ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; протоколи огляду місця події; акт судово-медичного обстеження; протокол відтворення обстановки і обставин події та фототаблицю до нього, яким дав належну оцінку, зазначивши про їх узгодженість між собою та відповідність іншим дослідженим доказам.

Ретельно проаналізувавши та надавши цим та іншим доказам оцінку з точки зору їх допустимості, достатності та достовірності, пославшись чому бере до уваги одні докази та відкидає інші, суд дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 в умисному спричиненні потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 122 КК України є правильною і сумнівів у колегії суддів не викликає.

Тому, викладені у касаційній скарзі доводи про незаконність засудження колегія суддів вважає безпідставними і такими, що спростовуються матеріалам справи.

Стаття 16-1 КПК України передбачає змагальність і диспозитивність. Вказує, що при розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу. Зазначає, що державне обвинувачення в суді здійснює прокурор.

Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

Колегія суддів не вбачає порушення при розгляді справи в суді першої інстанції, як про це йдеться в касаційній скарзі, прав ОСОБА_2

Як убачається з протоколу судового засідання, підсудному та його захиснику у відповідності до вимог ст. 16-1 КПК України, суд створив необхідні умови для виконання своїх процесуальних обов'язків, здійснення наданих їм прав, чим у повній мірі користувався ОСОБА_2 та його захисник під час судового розгляду справи, всі клопотання розглянуті судом відповідно до вимог закону.

Як убачається з матеріалів даної кримінальної справи, на вирок суду прокурором, засудженим та його захисником подавалися апеляції, в яких, крім іншого, наводилися й доводи, аналогічні доводам касаційної скарги.

За результатами розгляду усіх доводів, апеляційний суд не знайшов підстав для їх задоволення. Перевіривши всі апеляційні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність вироку, правильність кваліфікації дій засудженого, відповідність призначеного покарання вимогам ст. 65 КК України, зазначивши в ухвалі докладні мотиви свого рішення.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Судові рішення не містять підстав, передбачених ст. 398 КПК України, для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 8 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області 9 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.