Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Суржка А.В. та Тельнікової І.Г.,

з участю прокурора Волошиної Т.Г.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 4 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2012 року.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2012 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, та переданий на поруки трудовому колективу дільниці ПЕСА (автоматика) шахти "Павлоградська ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" при умові, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не буде ухилятися від заходів виховного характеру та не буде порушувати громадського порядку. Провадження в кримінальній справі закрито.

Згідно з постановою, ОСОБА_3 01 січня 2012 року о 10 годині 00 хвилин на вул. Свердлова в м. Павлоград Дніпропетровської області біля будинку №82 на ґрунті особистих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_1 один удар долонею правої руки по обличчю, внаслідок чого спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасну втрату здоров'я та працездатності у вигляді гематом м'яких тканей обличчя, забитої рани внутрішньої слизистої нижньої губи з лівої половини обличчя та струс головного мозку.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2012 року постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2012 року щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

У касаційній скарзі потерпілий просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що справа містить лише титульний лист трудової книжки без зазначення юридичної особи, з якою ОСОБА_3 перебуває в трудових відносинах, протокол зборів не містить зобов'язання колективу здійснювати щодо останнього конкретних заходів виховного впливу, суд першої інстанції не визначив умов звільнення від кримінальної відповідальності, не перевірив повноваження осіб, які надали виробничу характеристику, клопотання до суду про звільнення від кримінальної відповідальності, протокол зборів трудового колективу, на що не звернув уваги і апеляційний суд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілого і його представника, які підтримали касаційну скаргу, пояснення прокурора, яка не заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Тобто, звільнення особи від кримінальної відповідальності допускається за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, з підстави щирого розкаяння особи, а також за наявності клопотання колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки з визначенням відповідних умов, яке має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 125 КК України на підставі статті 47 КК України за клопотанням трудового колективу дільниці ПЕСА (автоматика) шахти "Павлоградська ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про передачу його на поруки. При цьому, зазначивши про те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, місцем проживання, вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро покаявся, просив у потерпілого пробачення за вчинене, підтримав заявлене трудовим колективом клопотання про передачу його на поруки та не заперечував з приводу його задоволення та закриття кримінальної справи за даною нереабілітуючою підставою.

Проте, протоколом загальних зборів ділянки ПЕСА (автоматика) шахти "Павлоградська ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" було вирішено просити міськрайонний суд передати ОСОБА_3 на поруки трудового колективу, звільнивши його від кримінальної відповідальності без визначення умов, яких він повинен дотриматися після передачі його на поруки (а.с.42-44).

Крім того, матеріали справи містять копію витягу з трудової книжки про нагороди ОСОБА_3 за період часу з 1984 року по 1991 рік, за яким неможливо визначити його трудові відносини з ПЕСА (автоматика) шахти "Павлоградська ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та час, з яких вони почалися, оскільки за виробничою характеристикою він працює на підприємстві з 2001 року, а за протоколом загальних зборів - з 2003 року (а.с. 37, 39-41).

Таким чином, попри наявність умови (вчинення злочину невеликої тяжкості вперше) та підстави (щире розкаяння) для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, суд першої інстанції не з'ясував трудових відносин останнього з ПЕСА (автоматика) шахти "Павлоградська ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", який на загальних зборах не визначив умов передачі його на поруки, яких він повинен дотримуватися, що являє кримінально-правовим наслідком для остаточного його звільнення від кримінальної відповідальності після їх дотримання.

На вказані порушення суду першої інстанції не звернув уваги і апеляційний суд.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 398 КПК України 1960 року підлягають скасуванню через неправильне застосування кримінального закону, а справа направленню на новий судовий розгляд.

З уваги на таке, касаційна скарга потерпілого підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу 11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.