Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів Кравченка С.І., Франтовської Т.І., за участю прокуроразахисника Таргонія О.В.,ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 04 квітня 2013 року матеріали справи за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року про визнання апеляції захисника ОСОБА_5 такою, що не підлягає розгляду, та на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року, якою вказану постанову залишено без зміни.

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Не погоджуючись з вказаним вироком захисником ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 29 лютого 2012 року подано апеляцію (т.4 а. с. 1-3).

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року апеляцію захисника залишено без руху та надано строк на усунення недоліків (т.4 а. с. 9).

05.03.2012 року захисником подана повторна апеляційна скарга, яка надійшла до суду 13 березня 2012 року (т. 4 а. с. 14-17), але постановою суду від 19 березня 2012 року вона знову була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків (т. 4 а. с. 24).

23 березня 2012 року захисник втретє подав апеляційну скаргу (т. 4 а. с. 29-31).

Однак, постановою від 05.07.2012 року апеляційний суд з попереднього розгляду повернув кримінальну справу в суд першої інстанції, оскільки вказана апеляція захисника не відповідала вимогам ст. 350 КПК України.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2012 року апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 знову залишено без руху, та надано строк на усунення недоліків. Копію зазначеної постанови захисник отримав 24.07.2012 року.

На виконання зазначеної постанови 27 липня 2012 року захисник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. Проте, постановою Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року цю апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду.

Рішення суду обґрунтовано тим, що апеляція захисника від 27.07.2012 р. знову подана без усунення недоліків, є аналогічною апеляції від 23.03.2012 р., яка була залишена без руху 20.07.2012 року.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 було залишено без задоволення, а постанову районного суду від 2 серпня 2012 року - без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляду. На думку захисника, у такий спосіб судом першої інстанції умисно чиняться перешкоди апеляційному оскарженню вироку Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_6.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_5 на підтримку скарги в інтересах засудженого ОСОБА_6; думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Так, нормою ст. 352 КПК України закріплено положення про те, що, у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених ст. 350 КПК України, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення. А, якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, то апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляція захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, цим вимогам закону не відповідає. Зокрема, в апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_6 захисник ОСОБА_5 просить вирок Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_6 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, вказуючи на неправильне застосування кримінального закону, істотні порушення кримінально- процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, проте доводів на обґрунтування цього в апеляції не наводить та одночасно з цим посилається на недоведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину. Перелічені недоліки апеляційної скарги захисник не усунув, не звертаючи уваги на неодноразові вимоги суду.

Отже, суд 2 серпня 2012 року прийшов до обґрунтованого висновку про визнання апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 такою, що не підлягає розгляду, а апеляційний суд в свою чергу 23 жовтня 2012 року на законних засадах залишив вказану постанову без зміни.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є підставою для скасування постановлених у даній справі судових рішень, колегією суддів не виявлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року залишити без зміни.