Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Бобровницького А.Е.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні 02 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого,

що не має судимостей,

засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарською діяльністю, на строк 2 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 54 КК України позбавлений військового звання "капітан".

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 змінено. Перекваліфіковано діяння ОСОБА_2 з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці.

Виключено з вироку вказівку суду про позбавлення ОСОБА_2 на підставі ст. 54 КК України військового звання "капітан".

У решті вирок суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він в період часу з 09 по 11 квітня 2011 року в м. Сімферополі шляхом обману та зловживанням довірою незаконно заволодів майном потерпілого ОСОБА_3, а саме грошовими коштами в розмірі 400 доларів США, чим завдав останньому значної шкоди.

У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_2 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення через істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону й закрити справу за відсутності в його діяннях складу злочину. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що апеляційним судом не встановлено спосіб вчинення злочину, безпідставно визначено значний розмір заподіяної шкоди. Крім того, засуджений у скарзі вказує на порушення процесуального закону, допущені під час досудового розслідування, а саме на відсутність протоколу впізнання, використання недопустимих доказів, допущені порушення при огляді місця події та застосування тиску працівниками міліції при його затриманні. А також зазначає, що всупереч вимогам ст. 377 КПК України (1960 року) суд апеляційної інстанції ретельно не перевірив доводи його апеляції та відповіді на них у своєму рішенні не надав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримання поданої скарги, пояснення прокурора із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до статей 362 і 365 КПК України (1960 року) суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляцій, у тому числі якщо для того є підстави - і шляхом проведення судового слідства. Усі доводи, що містяться в апеляціях, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі та додатково поданих матеріалів з тим, щоб жодний довід не залишився нерозглянутим.

Згідно з вимогами ст. 377 КПК України (1960 року) у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення, і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, через які її визнано необґрунтованою.

Однак судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Як убачається з матеріалів справи, на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2012 року засудженим і його захисниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були подані апеляції з доповненнями.

Не погоджуючись із вироком суду, захисники та засуджений просили його скасувати, справу щодо останнього закрити за відсутності в його діянні інкримінованого складу злочину, через однобічність і неповноту досудового та судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону, посилаючись на те, що під час досудового слідства допущено слідчими органами ряд процесуальних порушень.

Апеляційний суд, хоча й розписав в ухвалі зміст апеляцій, однак належним чином вказаних доводів в ухвалі не проаналізував і не зазначив підстав, через які апеляції засудженого та його захисників визнав необґрунтованими.

Крім того, апеляційний суд, перекваліфікувавши дії ОСОБА_2 з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України, не конкретно сформулював обвинувачення за даною статтею, визнане доведеним, не вказав, у який спосіб вчинено злочин, та не мотивував свого рішення про наявність кваліфікуючої ознаки - значної шкоди.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а тому підлягає скасуванню, кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно перевірити всі доводи апеляцій засудженого та захисників, за необхідності провести судове слідство та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.