Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А.,суддів:Марчук Н.О., Матієк Т.В., з участю прокурора засудженого Кравченко Є.С., ОСОБА_5,розглянула в судовому засіданні у м. Києві 02 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 02 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 03 квітня 2012 року щодо нього.

Вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02 червня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

визнано винним та засуджено:

за ч. 3 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на десять років;

за ч. 2 ст. 156 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

за ч. 2 ст. 300 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з конфіскацією творів, що пропагують культ насильства і жорсткості та засобів їх демонстрування;

за ч. 2 ст. 301 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з конфіскацією порнографічної відеопродукції та засобів їх демонстрування.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років з конфіскацією в дохід держави творів, що пропагують культ насильства і жорстокості та засобів їх демонстрування, та з конфіскацією порнографічної відеопродукції та засобів її демонстрування.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності із вимогами ст. 81 КПК України 1960 року.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 03 квітня 2012 року, вирок Жовківського районного суду Львівської області від 02 червня 2011 року щодо ОСОБА_5, змінено.

На підставі ч.5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України, засудженого ОСОБА_5 звільнено від покарань, призначених: за ч. 2 ст. 156 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки; за ч. 2 ст. 300 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки з конфіскацією творів, що пропагують культ насильства та жорсткості і засобів їх демонстрування; за ч. 2 ст. 301 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки з конфіскацією порнографічної відеопродукції та засобів їх демонстрування.

Виключено призначене ОСОБА_5 на підставі ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 11 років з конфіскацією в дохід держави творів, що пропагують культ насильства і жорстокості та засобів їх демонстрування, та з конфіскацією порнографічної відеопродукції та засобів її демонстрування.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за цим вироком за ч.3 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.

Речові докази - компакт-диски (т.2 а.с.150) конфісковано в дохід держави.

В решті вирок залишено без зміни.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_5, в період жовтня-листопада 2005 року, умисно, в будинку, розташованому в АДРЕСА_1, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, з використанням фізичного насильства, погрозами застосування фізичного насильства та з використанням безпорадного стану потерпілого малолітніх потерпілих ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5.

У вчиненні в період жовтня-листопада 2005 року, умисних розпусних дій щодо малолітніх потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_10; умисному розповсюдженні серед неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_12 творів, зображення порнографічного характеру; умисному розповсюдженні серед неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_12 творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, ОСОБА_5 звільнено від покарання та його відбування на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_5, просить судові рішення змінити у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок суворості.

Крім того, засуджений посилається на однобічність, неповноту дізнання, досудового чи судового слідства, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Також, засуджений вважає, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 377 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_5, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 300, ч.2 ст. 301 КК України винним себе визнав повністю.

На підставі пояснень засудженого, потерпілих, представника потерпілих ОСОБА_17, свідчень ОСОБА_18, даних, що містяться у висновках судово-медичних експертиз, судової комп`ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи, комплексної, амбулаторної судової психолого-психіатричних експертиз, інформації на компакт-диску "еРгоготапсе СD-RW 4x-10x" сер. № "13005W02203984" та інших доказів по справі, зібраних і досліджених у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, вірно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 300, ч.2 ст. 301 КК України та призначив покарання.

Вимоги ч.5 ст. 74 КК України судом апеляційної інстанції застосовано правильно.

Призначене судом першої інстанції, з урахуванням ухвали апеляційного суду ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті інкримінованого йому злочину, на думку колегії суддів, відповідає вимогам, передбаченим ст. 65 КК України. При призначенні покарання засудженому, судом повною мірою враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України вважаються особливо тяжким, дані про особу ОСОБА_5, який за місцем проживання характеризується негативно, пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття, обтяжуючу обставину - вчинення злочинів щодо осіб, які перебували в іншій залежності від винного, кількість епізодів злочинної діяльності.

Колегія суддів, вважає призначене покарання необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_5, попередження вчинення ним нових злочинів та є домірним скоєному.

З урахуванням наведеного, підстав для пом'якшення судових рішень щодо ОСОБА_5, як того просить засуджений, колегія суддів не вбачає.

Крім того, при розгляді даної кримінальної справи судова колегія виходить з того, що згідно ст. 398 КПК України 1960 року, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у статтях 368 та 369 КПК України 1960 року щодо однобічності та неповноти досудового і судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, які оскаржуються у касаційній скарзі засудженого.

Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи засудженого, які за змістом є аналогічними доводам його касаційної скарги, навівши відповідні мотиви, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України. З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Порушень норм кримінального та кримінально-процесуального законів, які могли бути підставою для скасування судових рішень по даній справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та пунктами 11,15 Розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Жовківського районного суду Львівської області від 02 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 03 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

З оригіналом згідно: суддя Романець Л.А.