Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Животов Г.О.,суддів:Пузиревського Є.Б., Єлфімова О.В.,за участю прокурора Голюги В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 січня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 2 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2012 року щодо ОСОБА_5,

Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 2 березня 2012 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу у розмірі 510 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України з урахуванням ст. 49 КК України ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 2500 грн. - витрат на правову допомогу, 1000 грн. - судові витрати за проведення експертизи.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2012 року вирок щодо ОСОБА_5 в частині задоволення цивільного позову скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він приблизно о 9 годині 10 хвилин 20 березня 2008 року на 239 км автодороги Київ-Чоп, рухаючись на автомобілі MERCEDES-BENZ 110 CDI реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 10.1, 10.4, 10.7 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не переконавшись у безпечності свого маневру, виїхав на ліву смугу руху, що призвело до зіткнення з рухавшимся в попутному напрямку автомобілем RENAULT-КАNGOO реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування судових рішень та закриття провадження у справі. При цьому зазначає, що він правил дорожнього руху не порушував і розворот не робив, а тому в його діях відсутній склад злочину.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив, правильно оцінив.

Доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що висновки суду про його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, не ґрунтуються на матеріалах справи, є безпідставними.

Так винуватість ОСОБА_5 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, даними висновків судово-медичної, комісійної комплексної судової транспортно-трасологічної, судово-автотехнічних експертиз та іншими доказами у справі.

Вказані докази узгоджуються між собою, відповідають матеріалам справи і повністю спростовують доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_5 про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковані вірно.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який є пенсіонером, раніше не судимий, характеризується позитивно, думку потерпілого, який наполягав на суворішому покаранні, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України (в ред. 2001 року), за якою останнього визнано винним. Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд правильно застосував положення ч. 5 ст. 74 КК України та звільнив ОСОБА_5 від покарання на підставі ст. 49 КК України.

Розглядаючи справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5, на підставі детального вивчення матеріалів справи апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин справи, доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій, а також вказав на докази, які спростовують доводи апеляції. При цьому, суд обґрунтовано залишив без задоволення апеляцію засудженого ОСОБА_5

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Керуючись п.п. 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) та ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, колегія суддів

Вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 2 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу останнього - без задоволення.