Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Суржка А. В.,

суддів: Тельнікової І. Г., Орлянської В. І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2015 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 січня 2015 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2014 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Херсонської області Чаплинського району с. Шевченко, проживаючого у АДРЕСА_2, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Вінницького обласного суду від 10 листопада 1999 року за ст. 94, ч. 2 ст. 140, ст. ст. 42, 43 КК України 1960 року до позбавлення волі на строк 10 років, звільнений з місць позбавлення волі 9 вересня 2008 року по відбуттю строку покарання,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13 січня 2015 року вирок суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 без задоволення.

Згідно з копією вироку суду, долученого до касаційної скарги, ОСОБА_1 24 грудня 2012 року близько 22 годин 30 хвилин знаходячись на кухні квартирі АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час раптово виниклих неприязних відносин, умисно спричинив ОСОБА_2 один удар металевою кришкою від каструлі та один удар кулаком в обличчя. В свою чергу ОСОБА_2 маючи на меті уникнути подальшого розвитку конфлікту залишив приміщення кухні та пішов до однієї з житлових кімнат зазначеної квартири. ОСОБА_1 зайшовши до кімнати, в якій знаходився ОСОБА_2 під приводом даного конфлікту продовжив вчиняти протиправні дії відносно ОСОБА_2, а саме умисно нанісши останньому два удари кулаком в обличчя, після чого переслідуючи мету до легкої наживи та протиправного збагачення, бажаючи відкрито заволодіти чужим майном, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, шляхом ривка з рук ОСОБА_2, відкрито заволодів його мобільним телефоном марки "Sony Ericsson XPERIA X8" чорного кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта становить 762,76 грн., після чого викрадене майно привласнив та розпорядився ним на власний розсуд. Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: синця на нижній повіці лівого ока, садна в ділянці правої вилочної дуги, які утворились від дії тупих твердих предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме невідповідність мотивувальної частини ухвали апеляційного суду вимогам п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України в частині спростування доводів ОСОБА_1 про перекваліфікацію його дій на ч. 2 ст. 125 КК України.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Згідно копії ухвали суду апеляційної інстанції, засуджений у апеляційній скарзі наводив доводи про перекваліфікацію його дій з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції перевіривши доводи засудженого, які визнав безпідставними та необґрунтованими, оцінивши докази по справі, дійшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та відсутність підстав для перекваліфікації дій останнього на ч. 2 ст. 125 КК України. Такий висновок суд апеляційної інстанції мотивовано виклав в ухвалі.

Згідно копії вироку суду засуджений ОСОБА_1 визнав факт побиття ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі спричиненням легких тілесних ушкоджень і відкрите заволодінням мобільним телефоном потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_2 зазначав в суді про його побиття ОСОБА_1 і про протиправне заволодіння шляхом грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для його життя і здоров'я - мобільним телефоном марки "Sony Ericsson XPERIA X8".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

Як вбачається із доданих до касаційної скарги судових рішень, апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 здійснювався за його апеляційною скаргою.

Прокурором вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону не оскаржувався. В апеляційній інстанції прокурор заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1, та вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ст. 404 КПК України, переглянув судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги засудженого, ретельно перевірив доводи апеляції й, навівши відповідні мотиви, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Тому, ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою, та відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували безумовною підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити прокурору, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 січня 2015 року щодо ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.