Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Єлфімова О.В., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

розглянула 10 березня 2015 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 3 липня 2013 року.

Вказаною постановою місцевого суду

ОСОБА_1, 1954 р. н., громадянку України, не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України із закриттям справи на підставі п. "г" ст. 1, ст. 6 Закону України від 08.07.2011 "Про амністію в 2011 році".

Згідно постанови ОСОБА_1 15.09.2010 в м. Одесі, будучи начальником відділу контролю за самовільним будівництвом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 запропонувала йому допомогу в отриманні документів для узаконення прибудови до квартири за винагороду в розмірі 5000 доларів США, які отримала від нього 20.09.2010.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови місцевого суду з направленням справи на новий судовий розгляд через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність та неповноту судового слідства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 ставилось за вину вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, але в судовому засіданні постановою прокурора від 03.07.2013 вказана кваліфікація дій підсудної була змінена в порядку, передбаченому ст. 277 КПК України 1960 року, на іншу, а саме: на ч. 1 ст. 190 КК України (а. с. 342-347).

Твердження прокурора в касаційній скарзі про те, що суд не мав права розглядати справу за новим обвинуваченням, оскільки вказана постанова прокурора є незаконною та необґрунтованою, суперечить вимогам ст. 275 КПК України 1960 року щодо меж судового розгляду.

Так, у відповідності до положень вказаної норми закону, суд, в разі наявності й інших процесуальних підстав, зобов'язаний був розглянути справу в межах нового обвинувачення.

В той же час, твердження прокурора про інші істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону допущені судом при розгляді даної справи є обґрунтовані.

Так, у відповідності до вимог ст. 277 КПК України 1960 року, в разі зміни прокурором обвинувачення в суді справа може бути розглянута за новим обвинуваченням тільки у разі відмови потерпілого чи його представника підтримувати обвинувачення в раніше пред'явленому обсязі.

Не дотримавшись цих вимог закону та не з'ясувавши думку потерпілого чи його представника з вказаного питання, суд незаконно розглянув справу в межах нового обвинувачення.

Таке порушення вимог кримінально-процесуального закону, згідно положень ч. 1 ст. 370 КПК України 1960 року, є істотним, оскільки воно могло перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, внаслідок чого, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, оскаржене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , статтями 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів,

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 3 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд.