Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014

у справі № 804/15973/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпласт"

до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.10.2013 № 0000072210 та № 0000062210.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем перевірки стану дотримання позивачем законодавства з питань митної справи, складено акт від 07.10.2013 № Н05/13/32350220, в якому зазначено про порушення позивачем вимог Закону України "Про митний тариф України" (584-18) від 21.12.2010 № 2829-VI в частині невірної класифікації товару та застосуванні при цьому заниженої ставки та суми ввізного мита при митному оформленні товару: "Листи з вулканізованої незатверділої пористої гуми, не оброблені, не покриті, правильної прямокутної форми - латекс 100%" і, як наслідок, ч.190.1 ст. 190 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) , в результаті чого занижено суму податку на додану вартість при ввезенні товару за вказаними митними деклараціями.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Санпласт" були порушені вимоги митного законодавства України в частині невірної класифікації товару та застосуванні заниженої ставки ввізного мита при ввезенні товарів на митну територію України, що спричинило невірне визначення податкового зобов'язання підприємства, як суб'єкта податкової відповідальності (власника товару, що ввозився на Україну) у розумінні Податкового кодексу України (2755-17) , при митному оформленні товару: "Листи з вулканізованої незатверділої пористої гуми, не оброблені, не покриті, правильної прямокутної форми - латекс 100%" на загальну суму 136 119,13 грн., у тому числі мито - 113 432,61 грн., ПДВ - 22 686, 52 грн. за відповідними митними деклараціями. Підставою для наведених висновків слугували: акт невиїзної документальної перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи від 25.02.2013 № Н07/13/110000000/32350220, за яким Дніпропетровською митницею було прийняте рішення про зміну коду товару "Листи з вулканізованої незатверділої пористої гуми, не оброблені, не покриті, правильної прямокутної форми - латекс 100%" за митною декларацією 20.04.2011 № 110000012/2011/210325. При митному оформлені товар було класифіковано за кодом УКТЗЕД 4008110000, із застосуванням ставки ввізного мита 5 % (аркуш акту 4); - інформація, розміщена на офіційному сайті фірми-виробника латексу JIANGSU AIDEFU LATEX PRODUCTS CO (www.adflatex.com), відповідно до якої предметом її виробництва є виготовлення латексних матраців (англ. latex mattress), на думку перевіряючої особи відомості сайту свідчать про направленість виробництва - виготовлення постільних речей (подушок, матраців) з натурального латексу, виготовлення постільних речей (подушок, матраців) з натурального латексу, на підставі чого орган доходів і зборів класифікує товар, що надходив в Україну за митними деклараціями за товарною підкатегорією 9404211000, згідно УКТЗЕД - постільні речі (наприклад матраци), матраци, з пористою гуми, з покриттям та без покриття, з гуми (аркуш акту 7).

23.10.2013 на підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000072210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито на товари в розмірі 149 947,53 грн.; № 0000062210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29 991,11 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 35 ст. 1 Митого кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації та також необхідних для здійснення митного контролю і оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Порядком митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України № 314 від 20.04.05 (z0439-05) (чинним на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажних митних декларацій до оформлення та здійснення митного контролю.

Як встановлено судами, спірні правовідносини виникли з приводу визначення класифікацій товарів за УКТ ЗЕД при митному оформлені позивачем товарів в митних деклараціях № 110000012/2011/239045, № 110000012/2011/231525, № 110000012/2011/225183, № 110000012/2011/217018, № 110000012/2011/204238, № 110000012/2010/330217 та № 110000012/2010/329584, та, як наслідок, визначення ставки та суми ввізного вита та податку на додану вартість за такі товари.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні митного оформлення товарів за вищенаведеними деклараціями, як позивачем були виконані вимоги, передбачені даним Порядком, так і службовими особами митниці були здійснені необхідні процедури щодо прийняття спірних митних декларацій до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем" та здійснений митний контроль, який включає в себе згідно з п.16 та п.23 розділу "Митний контроль" Порядку "перевірка правильності класифікації та кодування товарів" та "перевірка правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів".

Отже, під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб Дніпропетровської митниці були відсутні зауваження до митних декларацій, поданих позивачем. Контролюючий орган підтвердив правильність та достовірність заповнених митних декларацій, в тому числі і правильність класифікації товару, що підтверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки у відповідній графі; своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) митниця не скористалась.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в митній декларації № 110000012/2010/329584 від 10.11.10 код товару був визначений на підставі рішення Дніпропетровської митниці від 02.03.10 № КТ-110-1154-10 - 4008110000.

З урахуванням того, що митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, самостійно віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області підстав для прийняття спірних рішень від 23.10.2013 № 0000072210 та № 0000062210.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014 залишити без змін.

ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.