Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 25 травня 2011 року,

Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2008 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджений за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 70 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 липня 2008 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2009 року ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження вказаного вироку.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 25 травня 2011 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки в ній не викладено суті апеляції засудженого та не зазначено підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти касаційної скарги засудженого ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 386 КПК України в редакції закону, що діяв на момент постановлення вироку відносно ОСОБА_5, строк на касаційне оскарження судового рішення становив шість місяців з моменту набрання ним законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2008 року набрав законної сили 23 липня 2008 року, тобто після перегляду його судом апеляційної інстанції.

Засуджений ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою на вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо нього лише 21 квітня 2009 року. При цьому він не навів поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв’язку з чим постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6 травня 2009 року йому було відмовлено у відновленні строку на касаційне оскарження.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2009 року було відмовлено в задоволенні повторного клопотання ОСОБА_5 про відновлення строку на касаційне оскарження, оскільки наведені ним причини пропуску строку були визнані судом не поважними.

Апеляційний суд, переглядаючи постанову місцевого суду від 30 липня 2009 року, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважної причини, яка б перешкодила ОСОБА_5 вчасно подати касаційну скаргу на судові рішення щодо нього та визнав в зв’язку з цим вказану постанову законною та обґрунтованою. З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, не виявлено.

Керуючись статями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 25 травня 2011 року залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 – без задоволення.