Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Григорєвої І.В.,

суддів Британчука В.В., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 13 грудня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Московського районного суду м. Харкова від 5 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 3 лютого 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та на нього покладені обовязки, передбачені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він приблизно в середині вересня 2009 року, знаходячись біля садівничого товариства «Дружба», що розташоване в Зміївському районі Харківської області, зірвав дикоростучі рослини коноплі, які переніс для підсушки на горище будинку, що розташований на території товариства, а в кінці вересня 2009 року обірвав листя і стебла-, подрібнив їх і тим самим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуану), який незаконно перевіз в м. Харків і незаконно зберігав з метою збуту в антенній щитовій на площадці 5 поверху буд. № 140-в на проспекті Тракторобудівельників.

29 березня 2010 року приблизно о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_1, знаходячись в будинку АДРЕСА_1, незаконно збув за 150 грн. ОСОБА_2 паперовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною), а залишок цього наркотичного засобу продовжив незаконно зберігати при собі з метою збуту. Того ж дня приблизно о 17 годині 50 хвилин біля зазначеного будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були затримані працівниками міліції. При цьому у ОСОБА_2 був вилучений паперовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом вагою 0,3614 г, який йому збув ОСОБА_1, а у ОСОБА_1 був вилучений паперовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом вагою 11,2020 г, в перерахунку на суху речовину 10,1042 г.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування постановлених судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд у звязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок мякості. Вважає, що суд безпідставно застосував до ОСОБА_1 ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як убачається з вироку, при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, в достатній мірі врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про його особу, обставини, що помякшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов обгрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням. Зокрема, враховано щире каяття винного, повне зізнання у вчиненому та активне сприяння ним установленню істини у справі, те, що він раніше не судимий, його позитивні характеристики. З прийнятим рішенням погодилася й апеляційна інстанція.

За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, у звязку з чим вважати його надто мяким за доводами касаційної скарги прокурора підстав не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись статтями 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Московського районного суду м. Харкова від 5 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 3 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.