Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів: Крижановського В.Я., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула в судовому засіданні 8 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 16 червня 2010 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, в силу ст. 89 КК України (2341-14) не судимого, КК України (2341-14)

засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу — на строк 3 роки 1 місяць; за ч. 1 ст. 317 КК України — на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені пунктами 3, 4 ст. 76 КК України.

Вироком суду також вирішено долю речових доказів.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за скоєні ним злочини за таких обставин.

12 серпня 2009 року близько 12-ї год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання (за адресою: АДРЕСА_1) надав приміщення бесідки, добудованої до його будинку, ОСОБА_2, після чого вони разом, використовуючи засіб із пластикових пляшок, незаконно вжили наркотичний засіб, що є особливо небезпечним наркотичним засобом — канабісом (марихуаною висушеною).

Наступного дня близько 12:30 ОСОБА_1 на подвір’ї власного будинку незаконно збув ОСОБА_2 два паперових згортка з канабісом загальною вагою 8,143 г, отримавши за це 20 грн.

У той же день біля свого помешкання ОСОБА_1 повторно, умисно з метою незаконного збуту наркотичного засобу незаконно збув ОСОБА_3 під час проведення оперативної закупки канабіс загальною масою 10,50 г, отримавши за це 50 грн.

У касаційній скарзі прокурор поставив питання про скасування вироку суду першої інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки суд неправильно застосував кримінальний закон, який не підлягав застосуванню, а саме ст. 75, що у свою чергу призвело до призначення покарання засудженому ОСОБА_1, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Правильність висновку суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, зазначених у вироку, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України підтверджуються доказами, дослідженими судом, і не заперечуються в касаційній скарзі.

Доводи прокурора про призначення засудженому покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним, які характеризують особу засудженого, є обґрунтованими.

Так, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд не повною мірою врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів та дані про особу засудженого.

Зокрема, суд, формально зазначивши у вироку про врахування цих обставин, фактично не звернув уваги на те, що відповідно до ст. 12 КК України вчинені засудженим злочини є тяжким та середньої тяжкості і пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів. Окрім того, суд не врахував, що ОСОБА_1 саме збував наркотичні засоби, що свідчить про його підвищену небезпечність для суспільства.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час проведення якого за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення слід призначити ОСОБА_1 покарання, що відповідало б вимогам ст. 65 КК України, оскільки призначене за цим вироком покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України є явно несправедливим через його м’якість.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 394—396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 16 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.