Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Орлової С.О., Квасневської Н.Д.,

за участю прокурора Сенюк В.О.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула в судовому засіданні 8 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 24 травня 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн у дохід держави з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на строк 1 рік.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що в листопаді 2010 року він працюючи директором ТОВ НВП "Реммашкомплект", виконуючи організаційно-розпорядчі функції, тобто будучи службовою особою, маючи право укладення договорів у м. Херсоні, склав і видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: договір купівлі-продажу товару № 03/11 з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3, рахунок № 1, накладну № 1 від 3 листопада 2010 року на суму 499 000 грн; договір купівлі-продажу товару № 04/11 з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4, рахунок № 1, накладну № 1 від 4 листопада 2010 року на суму 499 052 грн; договір купівлі-продажу товару № 04/11 з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5, рахунок № 1, накладну № 1 від 4 листопада 2010 року на

499 400 грн; договір купівлі-продажу товару № 03/11 з фізичною особою ОСОБА_6, рахунок № 1, накладну № 1 від 3 листопада 2010 року на суму 499 900 грн; договір купівлі-продажу товару № 05/11 з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_7, рахунок № 1, накладну № 1 від 5 листопада 2010 року на суму 499 400 грн; договір купівлі-продажу товару № 04/11 з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_8, рахунок № 1, накладну № 1 від 4 листопада 2010 року на суму 499 000 грн; договір купівлі-продажу товару № *І 11 з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_9, рахунок № 1, накладну № 1 від 4 листопада 2010 року на суму 494 000 грн; договір купівлі-продажу товару № 01/11 з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_10, рахунок № 1, накладну № 1 від 1 листопада 2010 року на суму 499 500 грн; договір купівлі-продажу № 05/11 з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_11, рахунок № 1, накладну № 1 від 5 листопада 2010 року на суму 499 500 грн. Ці документи нібито свідчили про факти придбання та продажу очолюваним ним підприємством запасних частин і механізмів для транспортних засобів важкої техніки на виконання раніше укладених ТОВ НВП "Реммашкомплект" договорів комісії з дочірнім підприємством "ДК "Укрспецекспорт" державним госпрозрахунковим зовнішньо-торговельним підприємством "Спецтехноекспорт". Фактично з указаними фізичними особами – підприємцями договори про купівлю продаж товару не укладалися, умови договорів завідомо не виконувались і виконанню не підлягали, оскільки фізичні особи – підприємці засвідчили підписами зазначені договори без мети та можливості їх виконання. ОСОБА_2 це було достовірно відомо, оскільки так як за вказаними вище завідомо неправдивими договорами, рахунками та накладними, умови яких фактично не повинні були виконуватись, товари – постачатися, ТОВ НВП "Реммашкомплект" не купував жодних запасних частин та механізмів для засобів важкої техніки у фізичних осіб – підприємців.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про зміну вироку, виключення з його резолютивної частини призначення за ч. 1 ст. 366 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на строк 1 рік у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, засудженого та захисника, котрі не заперечували проти задоволення скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 366 КК України, а також вид і розмір основного покарання, призначеного засудженому, є обґрунтованими та в касаційній скарзі не оскаржуються.

За змістом санкції ч. 1 ст. 366 КК України, чинної на час вчинення злочину ОСОБА_2, передбачено покарання у виді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи

займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Аналіз санкції вказаної статті дає підстави вважати, що суд, призначаючи покарання, мав обрати лише одне основне покарання – залежно від тяжкості вчиненого злочину: штраф або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Однак суд, призначаючи за ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_2 основне покарання у виді штрафу, зробив помилковий висновок про те, що зазначене додаткове покарання застосовується і до штрафу.

Суд першої інстанції в цьому випадку мав право призначити ОСОБА_2 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ч. 2 ст. 55 КК України, проте посилання на цю норму Загальної частини КК України (2341-14) у постановленому вироку відсутнє.

За таких обставин вирок суду необхідно змінити, виключити з його резолютивної частини вказівку про призначення ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.

Керуючись статтями 394–396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 24 травня 2011 року щодо ОСОБА_2 змінити, виключити з резолютивної частини вказівку про застосування до засудженого додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на строк 1 рік.

У решті вирок щодо залишити без зміни.