Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 6 грудня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 19 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5,

Вироком Ленінського районного суду м. Севастополя від 14 грудня 2009 року:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за те, що приблизно о 16 годині 26 квітня 2008 року, вона, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в квартирі АДРЕСА_1, на ґрунті виниклих неприязних стосунків, в ході сварки, з метою позбавлення життя, умисно нанесла ножем удар в ліву частину грудей ОСОБА_6, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки з пошкодженням серцевої сорочки, передньої стінки лівого передсердя, яке призвело до гострої крововтрати та від якого він помер на місці.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Севастополя від 19 квітня 2011 року вирок місцевого суду змінено.

Дії ОСОБА_5 перекваліфіковано з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України та призначене їй покарання у виді 2 років позбавлення волі.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_5 Вважає, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки вона не перебувала в стані необхідної оборони, а нанесла удар ножем потерпілому з метою помсти за образу.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень, що містяться у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку" від 15.05.2006 р. № 1 (v0001700-06) , виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо їх не було досліджено під час апеляційного розгляду справи.

Цих рекомендацій апеляційним судом не враховано при розгляді справи щодо ОСОБА_5 та прийнятті рішення про необхідність перекваліфікації її дій з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України.

Так, місцевий суд, обґрунтовуючи свій висновок щодо винуватості ОСОБА_5 в умисному вбивстві ОСОБА_6 послався у вироку на часткове визнання вини самою ОСОБА_5, показання потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, судово-медичного експерта ОСОБА_10, дані, що містяться в протоколі огляду місця події, протоколі відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_5, дані висновку судово-медичної експертизи щодо причини смерті ОСОБА_6, дані судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_5 та інші докази.

Суд, провівши повний, всебічний розгляд справи та даючи оцінку показанням засудженої ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_8, які вона дала в судовому засіданні, дійшов висновку, що вони є суперечливими, спростовуються іншими доказами у справі та дані ними з метою уникнення ОСОБА_5 кримінальної відповідальності.

Апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 358 КПК України, без проведення судового слідства, інакше оцінив докази та зазначив, що показання засудженої ОСОБА_5 та ОСОБА_8 підтверджують факт нападу на ОСОБА_5 з боку потерпілого ОСОБА_6, визнав, що ОСОБА_5, завдаючи удар ножем, діяла з метою свого захисту від неправомірних дій ОСОБА_6 та вчинила злочин при перевищенні меж необхідної оборони.

Крім того, як вбачається з вироку, висновок судово-медичної експертизи від 17.06.2008 року № 670 щодо наявності у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень судом першої інстанції не аналізувався, однак, у тому числі й цим доказом, апеляційний суд обґрунтував висновок про перебування ОСОБА_5 в стані необхідної оборони.

Таким чином, апеляційний суд у порушення вимог кримінально-процесуального закону, безпосередньо не дослідивши докази, дав їм іншу, ніж суд першої інстанції оцінку, а також послався на ті докази, які судом першої інстанції не оцінювалися, що ставить під сумнів законність та обґрунтованість ухваленого рішення.

У зв’язку з наведеним ухвала суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд, провівши судове слідство, має ретельно перевірити зібрані у справі докази в їх сукупності, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку й прийняти належне рішення згідно з вимогами закону.

Виходячи з наведеного та керуючись статями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 19 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.