Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 6 грудня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 січня 2011 року щодо ОСОБА_6,

Вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 листопада 2010 року:

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого

в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого судові витрати за проведення експертизи.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області від 27 січня 2011 року вирок змінено в частині призначеного покарання та виключено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 21 грудня 2009 року за місцем свого проживання, в квартиріАДРЕСА_1, з метою подальшого збуту, з придбаної за невстановлених слідством обставин наркотичної сировини, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, який збув ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, шляхом безоплатної передачі їм одноразових медичних шприців з наркотичним засобом для вживання. Вказані особи одразу ж вжили цей наркотичний засіб шляхом ін’єкцій.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про зміну вироку місцевого суду і ухвали апеляційного суду та перекваліфікацію дій ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 307 КК України на ст. 317 КК України. Зазначає, що ОСОБА_6 не виготовляв наркотичний засіб, а лише надав приміщення для його виготовлення ОСОБА_9 Показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вважає неправдивими, даними з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно й об’єктивно дослідив, правильно оцінив.

Зокрема, винуватість ОСОБА_6 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 Підстав ставити під сумнів вказані показання свідків у колегії суддів немає, оскільки вони повністю узгоджуються між собою, є послідовними та підтверджуються іншими доказами у справі, зокрема, даними протоколу огляду місця події від 21.12.2009 року, даними висновку експертизи наркотичного засобу № 68 від 26.01.2010 року, даними протоколу огляду предметів від 02.02.2010 року.

Дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані вірно.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, відсутність обставин, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, та призначив покарання, яке, на думку колегії суддів, в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку та виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 законним і обґрунтованим. При цьому апеляційний суд дійшов правильного висновку про необхідність виключення додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування судових рішень, по справі не встановлено.

Виходячи з наведеного та керуючись статями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 січня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 – без задоволення.