Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Шилової Т.С.,

суддів Широян Т.А., Матієк Т.В.,

з участю прокурора Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні 6 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2011 року.

Зазначеним вироком засуджено:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який не мав судимості на підставі ст. 89 КК України,

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який не мав судимості на підставі ст. 89 КК України,

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, який не мав судимості,

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянку України, яка не мала судимості,

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на 1 рік, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на 2 роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2, 4 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2011 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а вирок районного суду без зміни.

Вирок суду щодо засудженого ОСОБА_3 у апеляційному порядку не оскаржувався.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 визнано винними у скоєнні злочинів за такими обставинами.

В період часу з 3 по 15 березня 2010 року, ОСОБА_4, ОСОБА_3 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знявши вхідні двері, проникли до будинку ОСОБА_5, який знаходиться АДРЕСА_1, звідки викрали майно на загальну суму 132 грн.

Крім того, 13 травня 2010 року приблизно о 14 годині ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_1 та особою, кримінальну справу щодо якої закрито в зв’язку з її смертю, та особою, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно, з метою крадіжки, шляхом розкачування витягли з землі 4 металеві труби з подвір’я будинку АДРЕСА_2 на загальну суму 90 грн., але довести свій намір до кінця не змогли, так як були виявлені потерпілою ОСОБА_6, та труби залишили на місці злочину.

13 травня 2010 року приблизно о 17 годині, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та особа, кримінальну справу щодо якої закрито в зв’язку з її смертю, за попередньою змовою між собою, з метою крадіжки, прийшли до будинку АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою, де діючи сумісно та узгоджено викрали дві металеві труби на загальну суму 36 грн., при цьому були застигнуті потерпілою ОСОБА_6 та сусідами, але розуміючи характер своїх протиправних дій, умисно, повторно, відкрито викрали дві металеві труби.

Крім того, 30 травня 2010 року в період часу з 09.00 до 15.00 години ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, що скрилася від суду, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно, таємно, проникли до будинку АДРЕСА_3, звідки повторно викрали телевізор "Самсунг" вартістю 1100 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_7 збитки на вказану суму.

30 травня 2010 року приблизно о 14 годині ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою крадіжки проникли до подвір’я будинку АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, де з сараю таємно, повторно викрали майно потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 400 грн.

Вирок суду щодо засудженого ОСОБА_3 у касаційному порядку не оскаржується.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання, та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м’якості, та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що призначене засудженим покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає даним про особи засуджених та тяжкості скоєних злочинів.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково, та просив скасувати ухвалу апеляційного суду на направити справу на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вчинені злочинів, за які їх засуджено, та правильність кваліфікації цих дій у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про безпідставне застосування ст. 75 КК України та звільнення засуджених від відбування призначеного покарання з випробуванням не ґрунтуються на матеріалах справи.

Перевіркою справи встановлено, що звільняючи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання, взявши до уваги тяжкість вчинених злочинів, обставини скоєння злочинів та їх наслідки, вартість викраденого майна, дані про особу засуджених, які характеризуються посередньо, раніше не судимі, обставини, що пом’якшують покарання, а саме, що ОСОБА_4 скоїла один із злочинів в неповнолітньому віці, всі засуджені розкаялись та активно сприяли розкриттю злочинів, обставину, що обтяжує покарання, - скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою прокурора з підстав, аналогічних викладеним у касаційній скарзі, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування вироку суду першої інстанції та, у відповідності до вимог ст. 377 КПК України, належним чином мотивував свої висновки.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасуванню судових рішень, при розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 без зміни.