Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Широян Т.А., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Деруна А.І.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 грудня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 1 червня 2011 року щодо ОСОБА_1

Вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 1 червня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму

- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією Ѕ частини майна, яке належить їй на праві власності.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного і додаткового покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та на неї покладено обов’язки згідно з п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

Судом ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за те, що вона 7 березня 2011 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 безоплатно збула ОСОБА_2 суху подрібнену речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом рослинного походження (канабісом) вагою 2,045 г, яку вона влітку 2010 року незаконно придбала та зберігала вдома з метою збуту.

7 березня 2011 року працівниками міліції за місцем її проживання в АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено рослину, яка складається із стебел, листя та верхівок і являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб (канабіс), загальною вагою 310, 52 г, який вона незаконно придбала влітку 2010 року з метою збуту та зберігала у себе вдома.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

В касаційній скарзі заступник прокурора Черкаської області, не оскаржуючи доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів при обставинах, викладених у вироку, правильності кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 307 КК України, просить вирок суду першої інстанції змінити через неправильне призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна при звільненні її від відбування такого покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну справу прокурора з підстав, викладених у ній, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також у збуті особливо небезпечних наркотичних засобів за ознакою повторності при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 307 КК України відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними доказами, які в судовому засіданні досліджувались в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.

В той же час, при призначенні ОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації майна суд припустився помилки.

Згідно зі ст. 77 КК України, у разі звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням, призначення їй такого додаткового покарання, як конфіскація майна, не допускається, а тому рішення про призначення засудженій ОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації Ѕ частини належного їй майна підлягає виключенню з вироку суду.

З пред'явленого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України обвинувачення, яке визнано судом доведеним, видно, що цей злочин вчинено не з корисливих мотивів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що додаткове покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді конфіскації майна ОСОБА_1 не могло бути призначено навіть у випадку, коли воно передбачено санкцією статті як обов'язкове, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 59 КК України, згідно з якими конфіскація майна встановлюється лише за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Керуючись статями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задовольнити частково.

Вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 1 червня 2011 року щодо ОСОБА_1 – змінити, виключити із резолютивної частини рішення суду про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації Ѕ майна, яке є її особистою власністю та звільнення її від відбування такого покарання на підставі ст. 75 КК України.