Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів : Марчук Н.О., Романець Л.А.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні 6 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 квітня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 21 червня 2011 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що не

має судимості відповідно до ст. 89 КК України (2341-14) ,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на неї обов’язків, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 21 червня 2011 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено.

Пом’якшено призначене ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.

У решті вирок суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за те, що вона, перебуваючи на програмі замісної терапії в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері, приймаючи препарат "Еднок" і знаючи, що даний препарат містить наркотичний засіб, 12 жовтня 2010 року приблизно о 9 год., знаходячись у приміщенні наркологічного диспансеру в м. Чернівці по вул. Миколаївській, 30-А, не вжила повністю призначений препарат "Еднок" в кількості 14 мг., частину подрібненого препарату винесла з процедурної та принесла його до свого помешкання в АДРЕСА_1. Після чого збула "покупцю" ОСОБА_2 наркотичний засіб бупренорфін вагою 0, 0015 гр., який містився в препараті "Еднок", за 130 грн.

Крім того, ОСОБА_1, 19 жовтня 2010 року, приблизно о 9 год. 30 хв., за аналогічних обставин повторно незаконно збула "покупцю" ОСОБА_2 наркотичний засіб бупренорфін вагою 0, 0014 гр., який містився в препараті "Еднок", за 150 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушив питання про скасування вироку та ухвали через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м’якості і направлення справи на новий судовий розгляд. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що суд першої інстанції не мотивував своє рішення про можливість застосування ст. 75 КК України при призначенні засудженій покарання, не врахувавши при цьому тяжкість вчиненого злочину та обставини, які обтяжують покарання. Крім того, вказав, що суд апеляційної інстанції безпідставно призначив ОСОБА_1 покарання із застосуванням статтей 69, 75 КК України.

На касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_1 подав заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та в запереченнях на неї, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Відповідно до статей 362 і 365 КПК України суд апеляційної інстанції зобов’язаний перевірити усі доводи апеляцій, у тому числі якщо для того є підстави – і шляхом проведення судового слідства. Усі доводи, що містяться в апеляціях, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі та додатково поданих матеріалів з тим, щоб жодний довід не залишився нерозглянутим.

Згідно зі ст. 377 КПК України у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов’язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення, і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, через які її визнано необґрунтованою, а доводи апелянта – безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 квітня 2011 року прокурором та засудженою ОСОБА_1 було подано апеляції.

Прокурор у своїй апеляції, не погоджуючись із вироком, просив його скасувати через безпідставне застосування ст. 75 КК України.

Засуджена ОСОБА_1 в апеляції просила скасувати вирок щодо неї, а кримінальну справу закрити за відсутністю в її діянні складу. Своє прохання мотивувала тим, що згідно експертизи в складі препарату "Еднок" знаходилася незначна кількість наркотичної речовини, що давало підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності.

Апеляційний суд, хоча й розписав в ухвалі зміст апеляцій, проте належним чином вказаних доводів апеляцій прокурора та засудженої в ухвалі не проаналізував і не зазначив підстав, через які визнав їх необґрунтованими.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду належить перевірити усі доводи поданих апеляцій, а також інші доводи, викладені у касаційній скарзі прокурора, та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 21 червня 2011 року скасувати, а справу щодо ОСОБА_1 направити на новий апеляційний розгляд.