Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Широян Т.А., Матієк Т.В.,

за участю

прокурора Деруна А.І.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 грудня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілої ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 27 травня 2011 року щодо ОСОБА_3

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2011 року засуджено

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого в порядку ст. 89 КК України

- за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років і 3 місяці.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 9242 грн. та 40000 грн. моральної шкоди.

У відповідності до ст. 91, 93-1 КПК України вирішено питання щодо судових витрат.

ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 14 серпня 2010 року в м. Луцьку по проспекту Відродження, 1- а після бійки, що виникла між ОСОБА_4 та раніше йому незнайомим ОСОБА_5, коли останній від отриманих травм впав на землю, порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість та винятковий цинізм, безпричинно напав на потерпілого ОСОБА_5 та наніс йому ряд ударів руками, ногами та підібраною на місці події дерев’яною палицею по голові та тулубу.

Через незначний проміжок часу ОСОБА_3 знову повернувся до лежачого на землі потерпілого ОСОБА_5 та, продовжуючи свої хуліганські дії, наніс йому удари по голові дерев’яною палицею, не звертаючи уваги на прохання свідків події цього не робити.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, які згідно висновків судово-медичної експертизи віднесені до категорії тяжких, ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпілий ОСОБА_5 помер у лікарні.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 27 травня 2011 року вирок суду щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

В касаційних скаргах :

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину внаслідок м’якості, посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_3, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні не визнавав свою вину, постійно змінював свої показання, намагаючись уникнути відповідальності за вчинений злочин, і це не було взято судом до уваги.

У доповненні до касаційної скарги прокурор, не змінюючи свої вимоги щодо судових рішень відносно ОСОБА_3, вважає, що апеляційним судом при розгляді даної кримінальної справи також були порушені вимоги ст. 54 КПК України щодо неприпустимості повторної участі судді у розгляді справі.

- потерпіла ОСОБА_1 просить вирок суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку із невідповідністю призначеного ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину внаслідок м’якості, посилаючись на те, що при призначенні йому покарання суд не взяв до уваги те, що він фактично вчинив 2 тяжких злочини щодо особи, яка перебувала у безпорадному стані, своєї вини не визнав та завдані матеріальні і моральні збитки не відшкодував.

На касаційні скарги захисником ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_3 подані заперечення, у яких він просить залишити судові рішення щодо останнього без зміни.

Заслухавши доповідача, думку прокурора та потерпілих, які підтримали свої касаційні скарги у повному обсязі з підстав, викладених у них, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг та доповнень до них, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Згідно із п. 2-1 ч. 1 ст. 54 КПК України суддя не може брати участь у розгляді кримінальної справи, якщо він під час досудового слідства вирішував питання щодо обрання запобіжного заходу.

Із матеріалів справи убачається, що до складу колегії суддів, які розглядали питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у рамках даної кримінальної справи, входили судді ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т.1 ас. 140).

Ці ж судді входили до складу колегії суддів, яка 27 травня 2011 року винесла ухвалу щодо ОСОБА_3

Хоча судді ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приймали участь по обранню запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, справа відносно якого була виділена в окреме провадження, а потім і закрита, а рішення складом колегії суддів з участю даних суддів винесено відносно ОСОБА_7, колегія суддів вважає, що це є порушенням кримінально-процесуального закону через те, що рішення приймалось по одній кримінальній справі.

З огляду на вимоги ст. 54 КПК України, вказана ухвала апеляційного суду винесена незаконним складом суду, що відповідно до ст. 370 КПК України є безумовною підставою для її скасування із направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого мають бути досліджені і доводи прокурора та потерпілої, викладені ними у касаційних скаргах.

Керуючись статями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 27 травня 2011 року відносно ОСОБА_3 скасувати і справу направити на новий апеляційний розгляд.