Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 1 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями засудженого ОСОБА_5 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2011 року.

22 грудня 2010 року адміністрація Дрогобицької виправної колонії № 140 Львівської області звернулася до міськрайонного суду із поданням про застосування до засудженого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2010 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина

України, засудженого 16 липня 2004 року Апеляційним судом Львівської області за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, 70 КК України до позбавлення волі строком на 11 років, з конфіскацією майна. Початок строку – 31 серпня 2002 року. Кінець строку – 31 серпня 2013 року.

відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2011 року вказану постанову залишено без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Апеляційного суду Львівської області від 16 липня 2004 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на строк 11 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Початок терміну відбування покарання – 31 серпня 2002 року.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_5 вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального закону та наявність передбачених законом підстав для застосування до нього ст. 81 КК України. У зв’язку з викладеним просить постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього скасувати і задовольнити подання адміністрації Дрогобицької виправної колонії № 140 Львівської області про умовне дострокове звільнення його від відбування покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_5 та залишити судові рішення без зміни, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Найбільш тяжкий злочин, за скоєння якого засуджено ОСОБА_5 – ч.4 ст. 187 КК України, санкцією якою передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років, а тому вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким.

Відповідно до вимог ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за умови, якщо вони сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення.

А відповідно до ч. 3 вказаної статті умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання.

Як убачається з матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про можливість умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання встановлено, що ОСОБА_5 вчинив умисний особливо тяжкий злочин з великою кількістю епізодів; відбуваючи покарання з 2002 року, три чверті строку покарання відбув 30 листопада 2010 року, на протязі 8 років заохочуватися почав фактично лише з 2007 року і по кілька разів на рік; завдану шкоду не відшкодував, 27 січня 2010 року йому відмовлялось в застосуванні заохочуваних норм. Вже після постанови суду першої інстанції про відмову в умовно-достроковому звільненні – 2 лютого 2011 року на нього накладено дисциплінарне стягнення за порушення режиму покарання.

Однак, суд належним чином не врахував, що ОСОБА_5, згідно подання Голови спостережної комісії Дрогобицького міськвиконкому, дотримується вимог режиму відбування покарання, порушень не допускає, стягнень не має, працевлаштований допоміжним робітником ВІГЗ, до виконання покладених завдань відноситься сумлінно, залучається до робіт по благоустрою території установи; закінчив навчальний центр при ДВК-40, здобув спеціальності електрогазозварника та верстатника широкого профілю; заходи виховного характеру відвідує регулярно, зробив для себе правильні висновки; за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку 7 раз заохочувався адміністрацією установи; за характером спокійний, цілеспрямований, вимогливий до себе, в колективі засуджених не конфліктний, ззовні охайний; підтримує зв’язок з рідними шляхом листування та побачень.

За таких обставин висновок суду про те, що дані про особу засудженого ОСОБА_5 не свідчать про те, що він щиро розкаявся та твердо встав на шлях виправлення та перевиховання, а тому, відсутні підстави для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, є передчасним. А тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а скарга засудженого – задоволенню.

Вказані недоліки не були усунені й судом апеляційної інстанції, а тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно перевірити підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання, після чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396, 398 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2011 року про відмову в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд.