Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Галюги В.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 липня 2011 року,

Вказаною постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України у звязку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, займаючи посаду директора ПП «Сонет», пов'язануз виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно господарських функцій, тобто будучи службовою особою, в період часу з грудня 2010 року по травень 2011 року умисно не виплачував працівникам ПП «Сонет» заробітну плату, хоча виходячи з фінансового стану підприємства мав можливість це зробити. В результаті чого станом на10 червня 2011 року утворилася заборгованість по виплаті заробітної плати за період з грудня 2010 року по травень 2011 року в розмірі 24538,98 гривень. Таким чином були порушені трудові права громадян.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності суд посилався на те, що він не є суспільно небезпечною особою. Вчинене ним діяння також втратило суспільну небезпечність, оскільки заборгованості з заробітної плати на підприємстві працівникам повністю виплачена і таким чином змінилась обстановка.

В апеляційному порядку постанова суду не переглядалась.

У касаційній скарзі прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий розгляд посилаючись на неправильне застосування кримінального закону. Зокрема, на думку прокурора, рішення суду про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України є неправильним, оскільки обставин, які б свідчили про зміну обстановки, а також про те, що він перестав бути суспільно небезпечним, не встановлено.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав касаційну скаргу, захисника, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звільняючи особу від кримінальної відповідальності у звязку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, суд повинен зазначити, у чому полягала зміна обстановки, а саме, встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час учинення злочину, а й те, в чому полягали її зміни на час розгляду справи, та навести конкретні дані, які б свідчили про зміну обстановки та втрату діянням чи особою суспільної небезпечності. Ця норма не підлягає застосуванню з огляду лише на позитивні характеристики особи, яка вчинила злочин, визнання нею вини, щирого каяття та відшкодування спричиненої шкоди, якщо при цьому не було встановлено зміни обстановки.

Зазначених вимог закону суд не дотримався.

Зокрема, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, суд указав, що він вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, добровільно відшкодував шкоду, позитивно характеризується та щиро розкаявся. Разом із тим, учинення злочину невеликої тяжкості вперше є лише передумовою для звільнення від кримінальної відповідальності і тільки у сукупності з іншими даними може свідчити, що особа вже не становить суспільної небезпечності. Висновки суду про те, що такими даними є виплата заробітної плати працівникам та наявність у ОСОБА_2 позитивної характеристики суперечать вимогам закону. Ці обставини можуть бути враховані судом при призначенні покарання.

Таким чином, суд не навів у постанові жодних обґрунтованих міркувань про те, у чому полягала зміна обстановки на час розгляду справи і які саме наслідки вона потягла утрату злочином суспільної небезпечності чи втрату ОСОБА_2 суспільної небезпечності, та у чому конкретно це виражено.

У звязку з викладеним постанову суду не можна визнати обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду АР Крим від 25 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.