5-3833км11 Про катування, що спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості - 01.12.2011 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 1 грудня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 8 червня 2011 року щодо ОСОБА_2.

Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 березня 2011 року засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, раніше судимого, вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2010 року за ч. 1 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

за ч. 1 ст. 127 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду від 18 лютого 2010 року та остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

За ч. 1 ст. 122 КК України ОСОБА_2 виправдано.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 за лікування ОСОБА_3 на користь Хмельницької обласної лікарні 5346 грн. 15 коп., на користь Старокостянтинівської ЦРЛ 26 грн. 15 коп.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7342 грн. 55 коп. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 8 червня 2011 року вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 березня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 вчинив злочин за наступних обставин.

8 серпня 2010 року біля 10 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на території військового містечка №10 в/ч А-2502 по вул. Попова м. Старокостянтинова, умисно, на ґрунті неприязних відносин, з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, а саме: отримати від потерпілого визнання факту співпраці з працівниками міліції та відомостей про осіб, яких той викрив у вчиненні ними злочинів, покарати його за дії у скоєнні яких він підозрюється, а також з метою його залякування та дискримінації, не менше двох разів вдарив лежачого ОСОБА_3, долонями по обличчю, облив його сідниці та пах горілкою, підпалив, а коли потерпілий прокинувся та сів, ОСОБА_2 вдарив не менше двох разів ОСОБА_3 кулаками в голову. Крім того, ОСОБА_2, з метою катування потерпілого ОСОБА_3, кінцем палаючої палиці став припікати останнього по різних частинах тіла, наніс не менше двох ударів палицею по тулубу потерпілого та бажаючи завдати сильного фізичного болю та страждань, загасив недопалок цигарки об лоб ОСОБА_3

Такими діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді гематом обличчя, саден на спині, руках, животі, мілких опіків на обличчі, верхніх кінцівок, спини, які згідно висновку судово–медичної експертизи № 353 від 06.09.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; опікових ран верхніх кінцівок, сідниць, промежини, калитки, статевого прутня, обох нижніх кінцівок II–III ст. – 8%, які згідно висновку судово–медичної експертизи № 353 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої степені тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

В касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом кримінального закону, істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання особі засудженого. Вказує, що судом було порушено право засудженого на захист при збільшенні обвинувачення в суді та порушено право на відвід судді. Захисник також зазначає, що судом при задоволенні цивільного позову потерпілого двічі стягнуто витрати на лікування потерпілого, так як задовольнив одночасно і цивільний позов прокурора в інтересах Хмельницької обласної лікарні. Просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, думку захисника, який підтримав касаційну скаргу в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні ним зазначеного у вироку злочину по суті не оспорюється в касаційній скарзі, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким судом дано належну оцінку. Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи.

З показів потерпілого ОСОБА_3, як на досудовому слідстві так і в суді вбачається, що 7 серпня 2010 року він в компанії молоді вживав спиртні напої. Після чого заснув і проснувся від сильного болю в паху. Він сів і побачив, що повністю оголений, напроти нього стояв ОСОБА_2, який був в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_2 вдарив його біля 3-5 разів кулаком в обличчя і став у нього запитувати кого він виказав міліції. Після чого ОСОБА_2 розжареним кінцем палки почав припалювати його шкіру біля 5 разів в праву ногу, по плечах, на спині, при цьому запитував кого він видав міліції. Він вимушений був розповісти ОСОБА_2 ту інформацію, яку останній запитував. В кінці ОСОБА_2 загасив недопалок сигарети об лоба, а через деякий час він втратив свідомість. Внаслідок отриманий тілесних ушкоджень він довгий час лікувався в Хмельницькій обласній лікарні.

Ці покази потерпілого узгоджуються з показами ОСОБА_2 на досудовому слідстві, зокрема з показами під час проведення відтворення обстановки і обставин події від 20.08.2010 року, під час якого ОСОБА_2 розповідав і показував яким чином він облив потерпілого горілкою та підпалив.

Дані покази засудженого про обставини вчинення злочину підтверджені його ж особистими показами під час проведення очних ставок з свідками ОСОБА_4 (а.с. 71-73), ОСОБА_5 (а.с. 74-76).

Як вбачається з даних протоколу допиту підозрюваного, останній будучи допитаним з участю захисника, повністю визнав вину і підтвердив свої покази щодо заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому з метою отримання відомостей про співпрацю його з міліцією (а.с. 117-119).

За встановлених судом фактичних обставин дії засудженого за ч. 1 ст. 127 КК України кваліфіковані вірно.

З даними висновками суду першої інстанції погодився і апеляційний суд, ухвала якого відповідає вимогам ст. 377 КПК України та містить докладні мотиви прийнятого рішення.

Посилання захисника в касаційній скарзі про те, що суд безпідставно одночасно задовольнив цивільний позов потерпілого та прокурора не відповідає дійсності, оскільки зазначені позови об’єктивно підтверджуються документально, не виключають один одного і були належним чином перевірені та оцінені судами першої та апеляційної інстанцій.

Доводи захисника про невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженому покарання, суд у повній мірі дотримався вимог зазначеного закону. Зокрема, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який посередньо характеризується за місцем проживання. Обставини, що пом’якшують покарання, судом не встановлено. Обставинами, що обтяжують покарання, судом обґрунтовано визнано рецидив вчинення злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За наявності зазначених обставин, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, те, що ОСОБА_2 вчинив злочин будучи раніше судимий та в період іспитового строку, суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення засудженого без реального відбування ним покарання та призначив йому покарання у виді позбавлення волі.

Що стосується доводів касаційної скарги, про те, що зміна під час судового розгляду обвинувачення, пред’явленого ОСОБА_2, порушено його право на захист, не відповідає дійсності.

Як вбачається з протоколу судового засідання на (а.с. 249) прокурор у відповідності до ст. 277 КПК України під час судового слідства 22 березня 2011 року заявив клопотання про зміну обвинувачення та оголосив дану постанову.

Суд на виконання вимог кримінально–процесуального закону обґрунтовано оголосив перерву до 28 березня 2011 року для надання ОСОБА_2 та його захиснику можливість підготуватися до захисту проти нового обвинувачення.

Ці обставини справи свідчать, що посилання захисника в касаційній скарзі про необхідність в даному випадку направлення справи на додаткове розслідування не ґрунтуються на кримінально–процесуальному законі та не беруться до уваги колегією суддів.

Не знайшли свого підтвердження і доводи касаційної скарги захисника, що суд безпідставно не задовольнив відвід судді Андрощуку Є.М.

Як вбачається з постанови суду від 23 листопада 2010 року ні ОСОБА_2, ні його захисник не надали суду доказів на підтвердження того, що суддя з потерпілим є родичами.

Факт родинних зв’язків та наявність інших обставин, які викликають сумнів в об’єктивності судді заперечили потерпілий ОСОБА_3 та головуючий по справі суддя - Андрощук Є.М.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані рішення, колегією суддів по справі не виявлено.