Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Пойди М.Ф. суддів Квасневської Н.Д., Швеця В.А. за участю прокурора Сенюк В.О. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 лютого 2012року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19квітня 2011року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 12липня 2011року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вироком Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19квітня 2011року

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

судимого вироком Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2010 року за ст. 185 ч.3, ст. 289 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_2,

судимого вироком Знамянського

міськрайонного суду Кіровоградської області

від 10 грудня 2010 року за ст. 185 ч.3, КК України (2341-14) до покарання у виді

позбавлення волі строком на 3 роки

та на підставі ст. 75 КК України звільненого

від відбування покарання з іспитовим

строком на 2 роки

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки кожного.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом складання призначених за цим вироком та вироком Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2010 року покарань, остаточно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки кожному.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 2 роки кожному, та з зобовязанням: періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання. Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12липня 2011року вирок місцевого суду залишено без змни.

Вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними у скоєні крадіжки чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.

7 вересня 2010 року близько 1 години ночі ОСОБА_5, знаходячись в м. Кіровограді неподалік від вулиці Попова, скориставшись тим, що його дії не помічені сторонніми особами, таємно викрав пачку цигарок, яка належала ОСОБА_7 По даному факту в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_5 відмовлено в порушені кримінальної справи.

Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 близько 2 год. 30 хв. прямуючи в автомобілі «таксі» в м. Знамянку Кіровоградської області, ОСОБА_5 виявив в пачці цигарок пластикову банківську картку, яка належала ОСОБА_7

В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, по приїзду в м. Знамянка Кіровоградської області, з метою власної наживи, скориставшись тим, що ОСОБА_6знав пін-код пластикової картки, з банкомату, який розташований в м. Знамянка по вулиці Калініна, за допомогою даної картки зняли, тим самим повторно таємно викрали, гроші в сумі 3030 грн., які належали ОСОБА_7

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та його особі внаслідок мякості, неправильність врахування судом кваліфікуючої ознаки повторності, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про часткове підтримання касаційної скарги в частині мякості покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з касаційної скарги, прокурор вказує на помилковість врахування судом кваліфікуючої обставини повторності, оскільки на момент скоєння даного злочину засуджені не мали непогашеної судимості за злочин, вчинений раніше.

Однак колегія суддів зазначає, що злочин, за який ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були засуджені 10 грудня 2010 року, був вчинений 13 липня 2010 року, тобто до вчинення злочину 7 вересня 2010 року, тому дії засуджених правильно кваліфіковані за ознакою повторності.

Таким чином, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 185 КК України, за який їх засуджено, підтверджується дослідженими і належно оціненими судом доказами, тому доводи касаційної скарги в цій частині не є слушними.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше пяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з вироку, суд, звільняючи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особи винних, які раніше судимі, ОСОБА_6 не працює, та обставини, що помякшують покарання щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому та наявність на утриманні у ОСОБА_5 неповнолітньої дитини.

З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - залишити без задоволення.

Вирок Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19квітня 2011року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 12липня 2011року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без зміни.