Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 грудня 2011 року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 13 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 27 липня 2011 року.

Постановою дільничного інспектора міліції Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 24.03.2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України.

Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 13 липня 2011 року скаргу ОСОБА_5 на зазначену постанову залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 27 липня 2011 року постанову місцевого суду змінено в частині зазначення норм кримінального закону. В решті постанову залишено без зміни.

У касаційній скарзі скаржник вказує на неповноту проведеної органами досудового слідства перевірки за його заявою, необґрунтованість прийнятих судами рішень, порушення ними вимог кримінально-процесуального закону, оскільки, на його думку, були достатні приводи та підстави до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 цього Кодексу, або скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки, або залишає скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи при відсутності підстав до її порушення.

За ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд першої інстанції витребував і оглянув матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, вислухав пояснення ОСОБА_5 і встановив, що підстав для задоволення скарги останнього і скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи немає.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію ОСОБА_5 на постанову місцевого суду, перевірив його доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і залишив її без задоволення, з наведенням у своїй ухвалі докладних мотивів такого рішення, з яким погоджується і колегія суддів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 13 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 27 липня 2011 року, за розглядом скарги ОСОБА_5, залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.