Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А., суддів Крижановського В.Я., Наставного В.В., за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області О.Єгорова на вирок Єнакіївського міського суду Донецької області від 09 березня 2011 року щодо ОСОБА_5, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ст. 296 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятися для реєстрації в цей орган.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за вчинення хуліганства за таких обставин.

ОСОБА_5 12 червня 2006 року приблизно о 00 годині 20 хвилин у стані алкогольного спяніння біля магазину «Леон», за адресою АДРЕСА_1, умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, став ображати грубою нецензурною лайкою ОСОБА_6, нанісши йому кулаками два удари по ребрам і один удар кулаком правої руки в область перенісся, від чого ОСОБА_6 впав на землю, після чого ОСОБА_5 наніс йому декілька ударів ногами в боки, в грудну клітину і по голові, заподіявши ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження.

Продовжуючи свої злочинні дії, в цей же день приблизно о 00 годині 30 хвилин на тому ж місці біля магазину «Леон», ОСОБА_5, діючи з особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, почав ображати грубою нецензурною лайкою ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після чого наніс ОСОБА_7 один удар правою ногою по лівій руці. В цей час ОСОБА_9 з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_5 почав відтягувати останнього в сторону від ОСОБА_7 Проте, ОСОБА_5 вирвався, чим вчинив опір ОСОБА_9, та знову підбіг до ОСОБА_7 і наніс їй один удар правою ногою по лівому стегну, в результаті чого завдав їй легкі тілесні ушкодження. В цей час ОСОБА_9 знову почав відтягувати ОСОБА_5 в сторону від ОСОБА_7, тим самим намагався припинити хуліганські дії ОСОБА_5, але останній знову вирвався і намагався нанести удари ОСОБА_7, однак йому завадив ОСОБА_10, який з метою припинити хуліганські дії ОСОБА_5 наніс йому один удар ногою в область черевної порожнини, від чого останній впав на землю.

Продовжуючи свої злочинні дії, в цей же день приблизно о 00 годині 40 хвилин ОСОБА_5, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, догнав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 біля міської лікарні № 4, по вул. Ілліча, в м. Юнокомунарівськ, де схопив ОСОБА_8 правою рукою за горло і почав висловлюватися на її адресу грубою нецензурною лайкою. В цей час ОСОБА_7 з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_5 почала наносити останньому удари сумкою по спині. Після чого ОСОБА_5 відштовхнув від себе ОСОБА_8, від чого вона впала на землю, чим заподіяв ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження. В цей час до ОСОБА_5 підбігли ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_5 почали відтягувати його в сторону від ОСОБА_8 Проте, ОСОБА_5 вирвався, підбіг до ОСОБА_8, схопивши її сумку, почав тягнути її на себе, при цьому висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою. В цей час ОСОБА_8 з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_5 дістала з кишені свого спортивного костюму газовий балончик «Терен-1» і бризнула його вмістом в обличчя ОСОБА_5, після чого останній припинив свої хуліганські дії.

В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок щодо засудженого скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у звязку з тим, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок мякості, оскільки суд не врахував обставини вчинення злочину, дані про особу засудженого, його поведінку.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_5 та правильність кваліфікації його дій за ст. 296 ч.3 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги прокурора про неправильність застосування ст. 75 КК України та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок мякості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного засудженому покарання.

При призначені засудженому покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставину, що обтяжує покарання, та відсутність обставин, що його помякшують.

Так, суд першої інстанції взяв до уваги те, що злочин, у вчинені якого ОСОБА_5 визнано винним і засуджено, є середньої тяжкості, засуджений раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання.

Враховано судом першої інстанції і те, що ОСОБА_5 вчинив злочин у стані алкогольного спяніння і правильно визнано цю обставину такою, що обтяжує покарання, а обставин, що помякшує покарання, судом встановлено не було.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, а прийняте рішення належним чином мотивував.

Отже, покарання засудженому судом першої інстанції призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і скасування вироку суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд не знаходить.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Єнакіївського міського суду Донецької області від 09 березня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін, а касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області - без задоволення.